Дослідження поезії Віктора Антоновича Чабаненко, зокрема рецепції козацтва в його творчості. Підхід поета до осмислення козацтва, визначення основних поетикальних рис. Художні засоби окреслення образів історичних осіб в поетичних творах В. Чабаненка.
Усе життя пропрацював у Запорізькому національному університеті на філологічному факультеті, пройшов шлях від студента до доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри загального і словянського мовознавства, декана філологічного факультету. Відомий громадський діяч, патріот, він писав і літературознавчі розвідки, і поезію. Зокрема, заслуговує на увагу його поезія як вираження прагнень, поривів, думок цієї непересічної особистості.Чабаненка, зокрема із поетичних збірок “Собор душі моєї” (1998), “В гостях у юності твоєї” (1999), “У вічному двобої” (2000), “Оратанія” (2001), “Січ духовна” (2007), окреслити твори, у яких поет порушував проблему козацтва, і визначити своєрідність художнього моделювання його у них. Чабаненко художньо осмислює в таких поетичних творах, як “Де степу рідного огром”, “Вранішнє видиво”, “До Дніпра”, “Хортицькі дуби”, “Наша доля”, “Над “морем” Каховським”, “Ой, моренько, ой горенько!”, “Червоне видиво”, “Сіячеві слава” та у двох думах (“Дума про Северина Наливайка”, “Дума про Івана Гонту”). У поезії “До Дніпра” ліричний герой (і тут можна ставити знак рівності між ліричним героєм і поетом) благає: А підведись, Дніпре, Високо, аж до неба, Та вдар по гранітах, Хортиці - ковадлу, Та викуй нам, тату, Викуй нову славу, Нову Святославу! Ореол туги за минулим супроводжує типові для українського романтизму образи з історіософською семантикою - образи степової могили (“Степовий вітер”, “Дзвони вічності”, “Серед степу безмовно стоїть”, “Сидить на могилі орел-білозір”, “Вечірнє видиво”, “Червоне видиво”, “Ти скажи мені, могило”, “На Гаймановій могилі”) чи кургану (“Серед степу безмовно стоїть”, “Степова балада”, “Де степу рідного огром”) та козацького коня (“Червоне видиво”, “Степове диво”, “Великолузько-степове видиво”). Найбільш рельєфно козацтво художньо осмислено у двох думах (“стилізація”, як вказує автор): “Дума про Северина Наливайка”, “Дума про Івана Гонту”.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
