Систематизований, критично проаналізований виклад рецепції богородичних оповідань Ґалятовського в роботах українських літературознавців XIX XXI cт. Особливості оцінки з урахуванням суспільно-культурної ситуації в Україні на початку – в середині XVII cт.
При низкой оригинальности работы "Рецепція богородичних оповідань Іоаникія Ґалятовського в літературознавчому дискурсі XIX–XXI століть", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Рецепція богородичних оповідань Іоаникія Ґалятовського в літературознавчому дискурсі XIX-XXI столітьВідсутність фахових аналітичних досліджень стосовно місця творів Іоаникія Ґалятовського в бароковому дискурсі української літератури загалом, а також його оповідань-міраклів зі збірок «Небо нове» та «Скарбниця потребная» зокрема, обумовлюють потребу систематизувати й критично оцінити напрацювання літературознавців XIX-XXI ст. Одним із перших, хто зацікавився життям і творчістю Іоаникія Ґалятовського, став представник фольклорно-етнографічної школи М. Сумцов. Серед тих, хто збирав оповідання про чуда, науковець називає імена Димитрія Туптала, Іларіона Денисовича, Афанасія Кальнофойського, Іоаникія Ґалятовського, Петра Могили [Сумцов 1888]. В контексті аналізу «Неба нового» дослідник наголошує на схильності Іоаникія Ґалятовського зіставляти й порівнювати новозавітних осіб і події зі старозавітними. До характеристики «Неба нового» дослідник наводить історію створення збірки, називає основні видання, звертає увагу на архітектоніку книги та її присвяту Анні Могилянці-Потоцькій [Огоновський 1887: 308].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
