Рецензія в сучасному науковому дискурсі: семантико-композиційний та комунікативно-прагматичний аспекти - Автореферат

Київський національний університет імені Тараса Шевченка Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукІнтерес до наукового (академічного) дискурсу та його одиниць, яким позначені сучасні прагмалінгвістичні студії, повязаний із необхідністю виявлення специфіки текстових творів, що репрезентують наукове знання, механізмів їх породження та функціонування в системі соціальної комунікації. У цьому контексті обєктом опису стали загальні жанрово-стилістичні характеристики наукових текстів, їх лексичний та термінологічний склад, особливості стилю наукового викладу, характер його звязності при поданні спеціальної інформації (І. Р. У сучасних студіях діахронічному вивченню наукового дискурсу та наукового тексту приділяється значно менше уваги; обєктом вивчення переважно стають еволюційні процеси в текстовій комунікації та мовна практика певного історичного періоду (О. А. Важлива роль в інтерпретації та оцінюванні нового наукового твору належить рецензуванню, що є одним із вагомих складників наукової діяльності, проте на сьогодні рецензії як одному з компонентів наукового дискурсу присвячені лише поодинокі праці, виконані переважно в контексті прикладних досліджень (В. Г. Корпус, що містить тексти, присвячені гуманітарній проблематиці, сформований на матеріалі наукових публікацій із психології („Психологія і суспільство”, „Соціальна психологія”, „Вопросы психологии”, „Психологический журнал”, „Культурно-историческая психология”, „American Journal of Psychology”, „Journal of Cross-Cultural Psychology”, „Forum Qualitative Psychologie”, „Sprache & Kognition”, „Musik-, Tanz und Kunsttherapie”, „Zeitschrift fur Psychologie” та ін.), педагогіки („Педагогика”, „Вестник Российского гуманитарного научного фонда”, „Journal of Technology Education”, „Review of Education”, „Journal of Social Pedagogik”, „International Review of Education”, „Linguistics and Education”, „Padagogik”,), філології („Мовознавство”, „Іноземна філологія”, „Актуальні проблеми іноземної філології: Лінгвістика i літературознавство”, „Вопросы языкознания”, „Филологические науки”, „Русский язык за рубежом”, „Русский язык (в научном освещении)”, „J.Linguistics”, „Language Design”, „Bilingual Research Journal”, „English Studies in Canada”, „Zeitschrift fur Germanistik”, „Sprachwissenschaft und Kommunikationsforschung”, „Zeitschrift fur Slawistik”, „Sprachkunst”, „PHIN”), соціології („Всесвіт”, „Український соціум”, „Социологический журнал”, „Социологические исследования”, „Социология: методология, методы, математические модели”, „System”, „Social Scientist”, „Social Development”, „Kolner Zeitschrift fur Soziologie und Sozialpsychologie”, „Historische Sozialforschung”, „Zeitschrift fur Sociologie” та ін.) за період з 1985 по 2008 рік.У Вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, його актуальність, сформульовано мету та основні завдання роботи, визначено обєкт, предмет та методи дослідження, розкрито теоретичне та практичне значення отриманих результатів, наведено відомості про апробацію положень дисертації та публікації з теми дисертації. У розділі 1 „Науковий дискурс та засади його дослідження в сучасному мовознавстві” розглядаються питання, повязані з вивченням наукового мовлення та його одиниць у сучасних лінгвістичних студіях, представлених різними галузями мовознавства та національними школами й напрямами. У контексті сучасного розуміння антропоцентризму гуманітарних наук у лінгвістичному аналізі наукових текстів домінує комунікативно-дискурсивний підхід, у межах якого текст розглядається як продукт текстотворення, засіб комунікації. Кубрякової, розглядається як „соціальна даність”, безперервний процес мовленнєвої взаємодії у сфері науки, учасниками якого є дослідники, які в силу своїх професійних інтересів, фаху, національної належності входять до певної наукової спільноти. У вужчому розумінні науковий дискурс - це соціокомунікативна сфера, утворена функціонуванням наукових текстів різних типів (монографія, стаття, рецензія, анотація, реферат, аналітичний огляд, відзив тощо), співвідношення яких характеризується системністю, а внутрішня організація зумовлена функціями текстотипів та їх призначенням, спрямованим на досягнення ефективності обміну науковою інформацією.Проаналізований матеріал дає підстави для виділення найтиповіших параметрів: 1) „Автор РТ”, 2) „Адресат РТ”, 3) „Призначення РТ”, 4) „Позитивні якості РТ”, 5) „Недоліки РТ”, 6) „Стиль і мова РТ”, 7) „Автор рецензії”, 8) „Історична довідка”, кожен з яких у процесі текстуалізації знаходить втілення через низку мотивів, список яких становить відкриту множину. При залученні стратегії „Зміст за структурою РТ” виклад основної частини рецензії відповідає послідовності субтекстів - складників РТ, унаслідок чого рецензія отримує чітко структурований вигляд, де кожний субтекст відкривається реченням, що маркує межу двох субтекстів: The first section, „Defining the Field”, comprises two chapters… (HLJ, Vol.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ