Ресурсозберiгаючий процес миття склотари для харчових виробництв - Автореферат

Харківська державна академія технології та організації харчування Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наукРобота виконана в Харківській державній академії технології та організації харчування Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник кандидат технічних наук, доцент Любавіна Олена Олександрівна, Харківська державна академія технології та організації харчування, доцент кафедри охорони праці та екології підприємств харчування Офіційні опоненти: доктор технічних наук, старший науковий співробітник Загородній Петро Павлович Український державний університет харчових технологій, професор кафедри інженерної графіки кандидат технічних наук, доцент Погожих Микола Іванович, Харківська державна академія технології та організації харчування, доцент кафедри енергетики та фізики Досліджено процеси електромембранної регенерації лугу з відпрацьованого лужного розчину і процеси вилучення суспендованих речовин з лужних стоків харчових виробництв. Сконструйовано вертикальний відкритий електролізер з катіонообмінними мембранами, экспериментально об?рунтовано вибір технічних параметрів процесу фільтрації стоків, розроблено ресурсозберігаючу установку миття пляшок, яка дозволяє поліпшити якість миття, економити воду і тепло, повертати у виробництво весь луг.Мета досліджень дисертаційної роботи полягає в розробці способу ресурсозберігаючого миття склотари для харчових виробництв, який дозволяє поліпшити якість миття, зберегти та повторно використати максимально можливу кількість води, регенерувати та повернути у виробництво увесь луг. дослідити процеси регенерації лугу з лужних розчинів мембранним електролізом та біполярним електродіалізом та визначити галузь їх застосування; Проведено комплексну порівняльну характеристику процесів регенерації лугу біполярним електродіалізом та мембранним електролізом за енергетичною ефективністю та кінетичною стабільністю, визначено можливість їх використання залежно від складу рідини, що підлягає обробці. Обєктами досліджень були відпрацьований мийний розчин пляшкомийних машин, вода після споліскування пляшок та вода, котру подається через централізовану систему господарсько-питного водопостачання, різні фільтрувальні тканини та зернисті фільтрувальні матеріали (кварцевий пісок), модельні розчини, іонообмінні мембрани МК-40 і МА-40 та біполярні мембрани МБ-2, МБ-3 і АСКЛ-1, різні сталі, хром та нікель. У роботі використано як загальновживані методи аналітичного визначення концентрації домішок у воді та стоках, так і оригінальні методики визначення кількості домішок у розчинах та дослідження електромембранних процесів з використанням лабораторного та стендового обладнання.Впровадженню електромембранних процесів перешкоджає відсутність мембран та апаратів, а також досліджень процесів переробки технологічних середовищ і стоків мембранним шляхом. Доведено, що вилучення механічних домішок відпрацьованого лужного мийного розчину можливо провадити за допомогою фільтрації крізь піщану засипку без використання більш тонкої фільтрації. Визначено енергетичні характеристики та ефективність використання струму у процесах електромембранної регенерації лужного мийного розчину. Виведено математичну залежність ефективності використання струму від густини струму та лужності католіту під час електролітичної регенерації лугу з відпрацьованого мийного розчину. Встановлено, що за мембранного електролізу з інертним (диоксидно-свинцевим) анодом оптимальне значення напруги на елементі складає 6.0 В, при цьому середня густина струму дорівнює 120 А/м2, а ефективність використання струму складає 85 %.