Ресурсозбереження в системі економічного механізму підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТРРобота виконана в Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” Української академії аграрних наук. Науковий керівник: доктор економічних наук, член-кореспондент УААН Лобас микола григорович, Міжнародний аграрно-промисловий інвестиційний концерн “Агропромінвест-інтернешнл”, президент В.В.Докучаєва завідувач кафедри економічної теорії кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Россоха Володимир Васильович, Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки”, заступник завідувача відділу організації управління Захист відбудеться “26” квітня 2006 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680,м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" УААН за адресою: 03680, м.В основу управління раціональним використанням ресурсів має бути покладено такі умови, за яких економне ресурсоспоживання було б вигідним для всіх субєктів господарювання, а пошук і реалізація резервів ресурсозбереження всебічно стимулювалися. Створення ефективного економічного механізму ресурсозбереження в сільському господарстві є важливим завданням, оскільки він має забезпечити високу ефективність ресурсоспоживання як на етапі формування ринкових відносин, так і при повноцінному функціонуванні інститутів ринку. У звязку з цим кінцева мета і завдання економічної діяльності суспільства, зокрема сільського господарства, полягають у намаганні задовольнити різні його потреби при обмеженості виробничих ресурсів, у тому числі паливно-енергетичних. Відповідно до поставленої мети, у дисертаційній роботі передбачалося розвязати такі основні завдання наукового дослідження: - розкрити обєктивний характер змісту та сутності категорії “ресурсозбереження в системі економічного механізму ефективності”, викласти концептуальну інтерпретацію даного поняття в умовах функціонування ринку; Відповідно застосовувалися такі методи, як діалектичний та абстрактно-логічний (теоретичні й методологічні узагальнення, визначення проблем ресурсозбереження та його ролі в підвищенні ефективності сільського господарства), кореляційно-регресійний (визначення залежності ефективності господарювання від розміру підприємства), монографічний (дослідження рівня ресурсозбереження в сільському господарстві), графічний (відображення ефективності управління затратами), статистичний (розробка схем, графіків, таблиць і додатків).У першому розділі - “Теоретико-методологічні основи ресурсозбереження в підвищенні ефективності сільськогосподарського виробництва” - розглянуто сутність ресурсозбереження як економічної категорії, досліджено фактори ресурсозбереження і місце цієї категорії в економічному механізмі господарювання, обґрунтовано основні важелі й методи забезпечення раціонального використання ресурсів сільськогосподарського виробництва. По-перше, сутність ресурсозбереження полягає в економії суспільно необхідної праці і проявляється у зменшенні витрат виробництва, зростанні норми прибутку, покращанні навколишнього середовища та умов життя; по-друге, цей процес визначається конкретними формами прояву: матеріалозбереження, землезбереження, працезбереження, енергозбереження та ін.; по-третє, ресурсозбереження слід розглядати як процес, який постійно повторюється і досягається на основі впровадження інновацій поряд з ефективнішим використанням традиційних чинників виробництва. Досягнення мети ресурсозбереження в системі економічного механізму підвищення ефективності виробництва здійснюється через використання відповідних методів: організаційних, економічних, техніко-технологічних, адміністративних. На основі вивчення літературних джерел автор робить висновок, що ресурсозбереження - це процес поліпшення використання ресурсів на всіх етапах і рівнях виробничо-господарської діяльності на основі науково-технічного прогресу, який супроводжується вивільненням і економією ресурсів, зменшенням витрат виробництва, зниженням рівня собівартості продукції, зростанням норми прибутку, поліпшення навколишнього середовища та умов життя. У другому розділі - “Оцінка економічної ефективності функціонування підприємств різних форм господарювання в умовах ресурсозбереження” розглянуто сутність економічної ефективності в умовах ресурсозбереження, охарактеризовано показники та критерії економічної ефективності, проведено економічний аналіз ресурсозатрат і рівень їх окупності в сільському господарстві на прикладі Тернопільської області, здійснено порівняльну оцінку ресурсозбереження і перспектив ефективності господарювання в дрібних і великих агроформуваннях.У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення, здійснено аналітичну оцінку й обґрунтовано наукове вирішення складної соціально-економічної проблеми ресурсозбереження в аграрному секторі економіки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ