Ресурсозбереження в системі економічного механізму підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР “ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ”В дисертації розкрито сутнісний зміст ресурсозбереження як економічної категорії, досліджено фактори ресурсозбереження і його місце в господарському механізмі економіки, обґрунтовано критерії переходу економіки на ресурсозберігаючий тип розвитку, охарактеризовано значення конкуренції як головного важеля економічного механізму ресурсозбереження. Здійснено порівняльну оцінку ресурсозбереження і перспектив ефективності господарювання у дрібних й великих агроформуваннях. Внесено пропозиції щодо оптимізації розмірів сільськогосподарських підприємств та їх формувань, сформульовано рекомендації щодо оптимізації структури витрат сільськогосподарського підприємства й удосконалення організаційної структури виробництва. В умовах недостатніх фінансових ресурсів для забезпечення повноцінного процесу сільськогосподарського виробництва, запропоновано модель створення спілки селян-землевласників і сільського кредитного кооперативу, а також форми міжгосподарського використання технічних засобів. Рассмотрена сущность ресурсосбережения как экономической категории, исследованы основные факторы ресурсосбережения и его место в хозяйственном механизме, определены критерии перехода экономики на ресурсосберегающий тип развития, обоснованы значения конкуренции как главного рычага экономического механизма ресурсосбережения.В основу управління раціональним використанням ресурсів має бути покладено такі умови, за яких економне ресурсоспоживання було б вигідним для всіх субєктів господарювання, а пошук і реалізація резервів ресурсозбереження всебічно стимулювалися. Створення ефективного економічного механізму ресурсозбереження в сільському господарстві є важливим завданням, оскільки він має забезпечити високу ефективність ресурсоспоживання як на етапі формування ринкових відносин, так і при повноцінному функціонуванні інститутів ринку. У звязку з цим кінцева мета і завдання економічної діяльності суспільства, зокрема сільського господарства, полягають у намаганні задовольнити різні його потреби при обмеженості виробничих ресурсів, у тому числі паливно-енергетичних. Відповідно до поставленої мети, у дисертаційній роботі передбачалося розвязати такі основні завдання наукового дослідження: - розкрити обєктивний характер змісту та сутності категорії “ресурсозбереження в системі економічного механізму ефективності”, викласти концептуальну інтерпретацію даного поняття в умовах функціонування ринку; Відповідно застосовувалися такі методи, як діалектичний та абстрактно-логічний (теоретичні й методологічні узагальнення, визначення проблем ресурсозбереження та його ролі в підвищенні ефективності сільського господарства), кореляційно-регресійний (визначення залежності ефективності господарювання від розміру підприємства), монографічний (дослідження рівня ресурсозбереження в сільському господарстві), графічний (відображення ефективності управління затратами), статистичний (розробка схем, графіків, таблиць і додатків).У першому розділі - “Теоретико-методологічні основи ресурсозбереження в підвищенні ефективності сільськогосподарського виробництва” - розглянуто сутність ресурсозбереження як економічної категорії, досліджено фактори ресурсозбереження і місце цієї категорії в економічному механізмі господарювання, обґрунтовано основні важелі й методи забезпечення раціонального використання ресурсів сільськогосподарського виробництва. По-перше, сутність ресурсозбереження полягає в економії суспільно необхідної праці і проявляється у зменшенні витрат виробництва, зростанні норми прибутку, покращанні навколишнього середовища та умов життя; по-друге, цей процес визначається конкретними формами прояву: матеріалозбереження, землезбереження, працезбереження, енергозбереження та ін.; по-третє, ресурсозбереження слід розглядати як процес, який постійно повторюється і досягається на основі впровадження інновацій поряд з ефективнішим використанням традиційних чинників виробництва. Досягнення мети ресурсозбереження в системі економічного механізму підвищення ефективності виробництва здійснюється через використання відповідних методів: організаційних, економічних, техніко-технологічних, адміністративних. На основі вивчення літературних джерел автор робить висновок, що ресурсозбереження - це процес поліпшення використання ресурсів на всіх етапах і рівнях виробничо-господарської діяльності на основі науково-технічного прогресу, який супроводжується вивільненням і економією ресурсів, зменшенням витрат виробництва, зниженням рівня собівартості продукції, зростанням норми прибутку, поліпшення навколишнього середовища та умов життя.

2. Основний зміст дисертаційної роботи