Ресурсозберігаюча технологія вирощування насіння буряка столового - Автореферат

Ресурсозберігаюча технологія вирощування насіння буряка столовогоДля збільшення виходу маточників з одиниці площі в ряді країн близького та далекого зарубіжжя в спеціалізованих господарствах застосовують метод штеклінгів - отримання молодих за віком, дрібних коренеплодів при загущенні посівів, що дозволяє зменшити площі під маточниками в 2-3 рази. Такий спосіб дозволяє отримати низку переваг: при розрізанні виявляються та видаляються всі коренеплоди нетипові за кільцюватістю, забарвленням, консистенцією мякушу та з захворюванням всередині (серцевинна гниль), внаслідок чого одержують насіння з покращеними посівними якостями; при нестачі посадкового матеріалу надається можливість значно збільшити площу висадок насінників і одержувати, відповідно, більшу кількість насіння. В Україні до цього часу не була розроблена ресурсозберігаюча технологія вирощування насіння буряка столового з використанням штеклінгів та перерослих коренеплодів через відсутність офіційно встановлених параметрів таких маточників та методів їх використання, що і викликало необхідність проведення наших досліджень. Дисертаційна робота виконана у відповідності з державною науково-технічною програмою «Овочівництво і баштанництво», затвердженою УААН, є складовою частиною наукових досліджень лабораторії землеробства Інституту овочівництва і баштанництва УААН по завданню 05.02 «Розробити агротехнічні основи екологічно адаптованої енергозберігаючої системи ведення овочівництва, спрямованої на збереження родючості ґрунту, отримання сталих врожаїв насіння та товарної продукції високої якості». Для реалізації поставленої мети вирішувались наступні завдання: - встановити оптимальний строк сівби і густоту рослин буряка столового для отримання максимальної кількості якісних маточників, у тому числі штеклінгів;У дослідах вивчали строки сівби, густоту рослин, можливість отримання додаткового врожаю ранніх овочів з одиниці площі перед вирощуванням буряка столового на маточник; вплив розміру, віку коренеплодів, а також частин перерослих маточників, способів їх розрізання, зберігання та схеми посадки на урожайність та якість насіння. Урожайність маточників буряка столового літніх строків сівби (1 і 3 декади червня) на густоті 300-320 і 480-520 тис. шт./га була високою (33,9-39,1 і 28,2-33,2 т/га) і не залежала від густоти рослин (рис. Таким чином, навіть для середньоранньостиглих сортів буряка столового суми активних температур буде достатньо, якщо сівбу проводити в 3 декаді червня, а при сівбі у 2 декаді липня забезпеченість рослин теплом буде вже недостатньою і тому цей строк є недоцільним при вирощуванні буряка столового на маточник. Вихід перерослих коренеплодів (>100 мм) значно зменшувався як при загущенні (на 3-30 тис. шт./га), так і при більш пізньому строку сівби (на 1-28 тис. шт./га); маточників-штеклінгів фракції 41-60 мм навпаки збільшувався прямо пропорційно загущеності посівів і був максимальним (191 та 169 тис. шт.) на густоті 480-520 тис. шт./га при сівбі в 1 та 3 декадах червня (рис. Загущення до 480-520 тис. шт./га при червневих строках сівби (1-3 декади) і використання штеклінгів підвищувало загальний вихід маточників в 1,6-2 рази у порівнянні з загальноприйнятою технологією (сівба в 2 декаді травня з густотою 300-320 тис. шт./га, фракція 61-100 мм).Максимальний вихід маточних коренеплодів буряка столового, в тому числі штеклінгів фракції 41-60 мм, спостерігається при сівбі в 1 декаді червня на густоті 480-520 тис. шт./га - до 334 тис. шт. Використання штеклінгів дозволяє в 2,5-4 рази зменшити обєми зберігання коренеплодів: 1 м3 бурту містить 1,9-2,1 тис. маточників стандартного розміру (61-100 мм), а маточників-штеклінгів фракції 51-60 мм - в 2,5, фракції 41-50 мм - в 4 рази більше. Для більш доцільного використання площі перед сівбою буряка столового на маточник в 2 декаді травня можна отримати додатково 6,3 т/га цибулі на зелень; перед сівбою в 1-3 декаді червня - 14,2-15,3 т/га цибулі на зелень, 7,5-8,0 т/га редиски або 8,7-10,4 т/га салату. Маточники-штеклінги буряка столового обох сортів фракцій 41-50 і 51-60 мм, висаджені за схемою 70х20 см здатні сформувати урожайність насіння (0,40-1,7 т/га - Бордо харківський, 0,87-1,27 т/га - Дій) на рівні з маточними коренеплодами стандартного розміру, висадженими за загальноприйнятою схемою 70х35 см. Розроблена ресурсозберігаюча технологія складається з слідуючих елементів: застосування літніх строків сівби (1-3 декади червня), загущення рослин до 480-520 тис. шт./га, використання додатково маточників-штеклінгів фракції 41-60 мм, висадка їх за схемою 70х20 см дозволяє збільшити площу під насінниками в 1,6-1,7 рази в порівнянні з загальноприйнятою технологією, отримати додатково 1,39-1,64 т насіння з одиниці площі маточників, знизити його собівартість на 0,7-2,6 грн./кг, підвищити рентабельність на 7-25% і одержати додатковий прибуток з усієї площі 29,4-42,1 тис. грн.

Основний зміст