Ресурсозберігаючі природоохоронні прийоми і режими створення мікроклімату при вирощуванні та утриманні курей - Автореферат

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукОбґрунтовано основні шляхи удосконалення систем створення мікроклімату в пташниках в умовах дефіциту та дорожнечі енергетичних ресурсів з застосуванням графо-аналітичних методів. Встановлено, що при вирощуванні птиці використання сітчастих фільтрів конструкції ІП УААН дає змогу ефективно очищувати повітря від пилу (на 85,7-90,6%), від загальної мікрофлори (на 55,5-61,6%) та від Е-coli (на 84,8-100%). Доказана можливість покращення мікроклімату в неопалюваних пташниках арочного типу за рахунок виконання підшивної стелі з полімерної плівки, що дає змогу підвищити температуру повітря в холодний період в середньому на 3,5-3,80С, зменшити його відносну вологість на 4,3-4,8%, підвищити несучість курей на 6,6 яйця та знизити питомі витрати кормів на 1,0-1,5%.Але для створення і підтримання нормативних параметрів мікроклімату в холодний період року необхідно витрачати велику кількість дефіцитних та високовартісних енергоносіїв та створювати матеріаломісткі системи та комплекси обладнання, відшукувати способи очищення повітря, яке видаляється з пташників. У звязку з цим, обґрунтування можливих шляхів оптимізації ресурсозберігаючих систем створення мікроклімату в пташниках, дослідження вдосконалених прийомів і режимів їх експлуатації та розробка локальних (децентралізованих) систем, які б одночасно з використанням вторинних енергетичних ресурсів і очищенням повітря можна було використовувати і в перехідний та теплий періоди року, залишаються актуальними завданнями науковців та фахівців виробництва. Метою дисертаційної роботи є підвищення ефективності виробництва птахівницької продукції за рахунок створення оптимальних умов вирощування і утримання курей шляхом розробки, вдосконалення і використання ресурсозберігаючих систем вентиляції і обігрівання пташників, в тому числі і з обладнанням для утилізації тепла повітря, що видаляється, та оптимізації режимів їх роботи. Дослідження проводили в три етапи: обґрунтування шляхів вдосконалення систем створення мікроклімату у пташниках з застосуванням графо-аналітичних методів; розробка, монтаж, наладка та дослідження розроблених систем; експериментальне вивчення дії на птицю комплексу розроблених технологічних прийомів та режимів. Вперше дано теоретичні обґрунтування шляхів вдосконалення систем створення мікроклімату у пташниках з введенням поняття обємна щільність посадки птиці та так звана рівноважна температура зовнішнього повітря; запропоновано і досліджено у виробничих умовах локальні системи вентиляції з фільтрами та регулюванням напрямків руху повітря; розроблено і досліджено системи вентиляції і опалення пташників для вирощування молодняка курей; досліджено і впроваджено у виробництво локальні системи створення мікроклімату з регенеративними теплообмінювачами, фільтрами та пристроями керування режимами їх роботи в пташниках для утримання курей батьківського стада в кліткових батареях та в широкогабаритних зблокованих пташниках для утримання курей-несучок; розроблено і досліджено енергозберігаючу систему створення мікроклімату в пташниках для вирощування птиці в підсобних господарствах; розроблено проект міні-ферми для підсобних та фермерських господарств з запропонованим енергозберігаючим обладнанням.До цього часу щільність посадки птиці, навіть у відомчих нормах технологічного проектування, трактується тільки як величина, що визначається кількістю голів птиці того чи іншого виду у розрахунку на м2 підлоги пташника або підніжної решітки кліткових батарей. Обґрунтування можливих шляхів покращення мікроклімату здійснювали методами теоретичних розрахунків на основі аналізу рівнянь теплоповітряного балансу пташників з різними способами утримання птиці в холодний період року. Розрахунки теплоповітряного балансу птахівницьких приміщень для холодного періоду року проводили за загальновідомою формулою: Qпт Qнаг = Qог Qвик Qпр (1), де Qпт - загальна теплота, що надходить від птиці; Qнаг-теплота, що надходить від нагріваючого обладнання; Qог - теплота, що втрачається через огороджувальні конструкції пташника з врахуванням інфільтрації повітря; Qвик - теплота, що втрачається з відпрацьованим повітрям; Qпр - теплота, що витрачається на підігрівання припливного повітря. Аналітичні розрахунки показали, що збільшення концентрації птиці в пташнику при її клітковому утриманні забезпечує розширення меж температур зовнішнього повітря, при яких підтримується нормативний мікроклімат в пташниках навіть без опалення.