Реструктуризація вйськово–промислового комплексу України - Контрольная работа

В даній роботі розглядається сучасний стан військово-промислового комплексу України.Попри численні озбіжності, існує декілька інтегральних якісних характеристик, які дозволяють говорити про загальні закономірності і перспективи розвитку цієї галузі економіки. Через це політика щодо військово-промислового комплексу може суттєво впливати на загальне економічне зростання. Йдеться передусім про отримання замовлень та залучення інвестиційних ресурсів і джерел фінансування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт. Зараз військово-промисловий комплекс України переживає не найкращі свої часи.ВПК СРСР, як інші стратегічні галузі, був збитковим і фінансувався державою за рахунок виробництва побутових товарів. Питання фінансування є дуже складним, і не вирішується "кавалерійським наскоком", - улюбленим методом більшості вітчизняних політиків. Наприклад, використання ВПК кредиту банку може значно підвищити ціну продукції, що буде мати великий негативний вплив. Постійною проблемою не тільки України і не тільки військово-промислового комплексу є тіньовий ринок: вітчизняна зброя потрапляє тіньовими каналами до гарячих точок, що шкодить не лише бюджету галузі, а й міжнародному іміджеві нашої держави у цілому. Має сенс розглянути можливість переорієнтація українського ВПК: перспективним для України міг би бути не випуск власної зброї, на ринці якої існує жорстка конкуренція, а переобладнання та модернізація до вимог сучасної військової технології застарілої зброї, насамперед - радянського виробництва.Але Україна поступається ЄС ще й в політичному плані: оголосивши НАТО своїм стратегічним партнером, Україна іноді вимушена піддаватися вимогам цієї організації, одержуючи значні збитки та заморожуючи перспективні напрями розвитку (як це було, наприклад, в ситуації з Македонією, коли на вимогу НАТО Україна припинила поставки вертольотів та модернізацію македонських танків радянського виробництва, хоча завдяки цьому офіційний Скопє зміг протистояти сепаратистам). Тіньовий сектор ринку зброї також є більше українською проблемою та економічній ситуації на Україні зявилося багато каналів тіньового продажу військової техніки (хоча в подальшому їх регулярно перекривали).Взагалі багато проблем вітчизняного ВПК перекликається із проблемами української економіки (а іноді й політики).Перед тим, як перейти до розгляду цього пункту, зауважимо, що взагалі-то більшість основних даних з питань воєнно-промислового комплексу та ринків озброєнь закриті, тому ми можемо користуватися лише "відголосами", що опубліковані в відкритій пресі. В Україні було створено державну компанію "Укрспецекспорт", яка стала монополістом в галузі експорту озброєнь. Малишева), після якого було створено Держкомісію з питань оборонно-промислового комплексу України, котра контролює організацію та фінансування міжнародної виставкової діяльності ВПК України, гарантуючи ще більш жорсткий контроль над каналами розходження української зброї. Україна була непомітна, то вже в 1997 р., за даними SIPRI, Україна увійшла в першу десятку експортерів зброї, заробивши $350 млн. В 1999 р. ця цифра складала вже $449 млн. За 2000 р. щорічна доповідь SIPRI Yearbook 2000 називає цифру $67 млн., однак за оцінкою експертів доходи України за 2000 р. складають більше $500 млн.; перший заступник голови СНБОУ Леонід Рожен зазначає, що дані SIPRI спростовуються двома реалізованими в 2000 р. контрактами: 100-млн. грецький контракт на покупку двох десантних кораблів "Зубр" та контракт на поставку в ОАЕ 90 бронетранспортерів БТР-3У (Бачимо високий рівень конфіденційності нформації...).На них працювало 2,7 млн. осіб і вироблялась третина валового внутрішнього продукту України. Чисто військову продукцію випускало 700 підприємств, в тому числі 205 виробничих обєднань і підприємств, 139 науково-дослідницьких і проектних організацій, на яких працювало 1 млн. 450 тис. осіб. Підприємства ВПК України спеціалізувались в сфері виробництва ракетно-космічної техніки, суднобудування, транспортної авіації, бронетанкової і інженерної техніки, спеціальних радіочастотних систем. Разом з тим в Україні не вироблялись такі важливі компоненти озброєння, як винищувальна, штурмова і бомбардувальна авіація, зенітно-ракетні комплекси, артилерійські системи та ін. В Україні була розроблена конверсійна стратегія на державному рівні, що включала в себе 22 громадянські програми, які обєднували 550 підпрограм з реорганізації розробок і виробництва товарів народного споживання.Стан національної безпеки держави, в тому числі її оборонної складової, визначається насамперед економічними чинниками, що засвідчено у численних наукових працях та офіційних документах. Значною мірою це стало результатом теоретичного осмислення причин виникнення, досвіду та уроків Першої світової війни, сам характер якої надзвичайно актуалізував питання економічних чинників національної безпеки. Зокрема, в рамках міжнародних організацій безпеки країнам-учасницям досі не вдалося виробити узгоджених підході

Зміст військовий промисловий економіка інвестиційний

1. Мета роботи

2. Постановка проблеми

3. Аналіз проблеми

4. Пропозиції щодо розвязку проблем

5. Здійснення пропозицій урядовими органами

6. Ресурси

Висновки

Література

1. Мета роботи