Реституція у сучасному кримінальному процесі України - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВНауковий керівник доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України Нор Василь Тимофійович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри кримінального процесу і криміналістики Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, доцент, Стахівський Сергій Миколайович, Київський національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри теорії кримінального процесу та судоустрою кандидат юридичних наук, доцент, Кучинська Оксана Петрівна, Академія адвокатури України, проректор з навчально-методичної роботи Захист відбудеться “27” жовтня 2006 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.007.01 у Київському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 03035, Київ, Соломянська пл., 1. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ за адресою: 03035, Київ-35, Соломянська пл., 1.Тим самим Україна заявила про свої наміри просуватися в магістральному напрямку розвитку світової цивілізації, виходячи з визнання людини, її прав і свобод найвищою цінністю в суспільстві. Кримінальне судочинство є сферою державної діяльності, де права й інтереси особи можуть бути істотно обмежені, адже тут можливим є застосування до осіб, обвинувачених у вчиненні злочину, найрізноманітніших заходів державного примусу. Разом із категорією таких осіб у кримінальне судочинство залучаються особи, яким у результаті злочину були завдані моральні страждання, заподіяна фізична та матеріальна шкода. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідницьких робіт кафедри кримінального процесу та правосуддя Луганського державного університету МВС України та відповідає тематиці приоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, визначених Наказом МВС України № 755 від 5.07. 2004 р. та узгоджується з Комплексною програмою профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року № 1376/ 2000. Метою дисертаційного дослідження є розроблення теоретичних положень, що стосуються реституції як форми відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди, визначення місця й ролі даного правового інституту в системі гарантій прав потерпілих від злочину фізичних і юридичних осіб, виявлення можливих шляхів удосконалення законодавства, що регулює питання кримінально-правової реституції.“Процесуальна природа відшкодування шкоди, заподіяної злочином, і його форми в кримінальному процесі” розглядаються питання, повязані зі зясуванням юридичної природи відшкодування шкоди, заподіяної у результаті скоєння злочину, та аналізуються відомі вітчизняному законодавству форми її відшкодування. Відзначається, що формула нині чинної ст.2 КПК України, на жаль, не містить завдання, повязаного з відшкодуванням шкоди, заподіяної злочином, що з огляду на пріоритетність правозахисної функції права взагалі, кримінально-процесуального зокрема, а також даних статистики, яка засвідчує щорічне зростання кількості корисливих злочинів, збільшення розміру шкоди, заподіяної їх вчиненням, та відсотку невідшкодованих збитків, є недоліком законодавства. У звязку з цим наводяться аргументи про необхідність розрізняти поняття “охорона” і “захист” прав, свобод і законних інтересів фізичних (юридичних) осіб або держави, що були порушені злочином. Зважаючи на те, що саме завданнями кримінального процесу визначається кількість, характер і призначення кримінально-процесуальних функцій, формулюється висновок, що однією з них є функція захисту майнових прав та інтересів громадян, юридичних осіб і держави, яка реалізується через діяльність і процесуальні відносини, що виникають у кримінальному судочинстві при відшкодуванні шкоди, заподіяної злочином. На цьому тлі, з урахуванням міжнародної практики відшкодування шкоди, заподіяної злочином, підтримується ідея створення в Україні державного Фонду допомоги особам, які постраждали від злочину, аналізується перспектива запровадження в Україні медіаційних процедур, розкривається актуальність вдосконалення процесуальної регламентації кримінально-правової реституції.У результаті дослідження, проведеного на основі аналізу чинного законодавства та практики його реалізації, теоретичного осмислення наукових праць плеяди вчених, сформульовані основні результати та пропозиції, які мають теоретичне і практичне значення й полягають у наступному: 1. Кримінально-правова реституція має всі підстави бути закріпленою в КПК України як самостійна форма відшкодування завданої злочином майнової шкоди. Пропонується доповнити чинний КПК України окремою нормою, яка визначає порядок проведення кримінально-правової реституції: "За наявності прохання потерпілого орган дізнання, слідчий, прокурор, суддя (суд) зобовязані в триденний строк розглянути питання про можливість повернення майна, що є речовим доказом - обєктом злочинного посягання.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ