Республіка Вірменія в міжнародних відносинах 1918-1920 років - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукНауковий керівник: доктор історичних наук, професор Гончар Борис Михайлович Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професор Головченко Володимир Іванович Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри порівняльної політології та релігієзнавства кандидат історичних наук, Несук Микола Дмитрович Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, провідний науковий співробітник відділу теорії міжнародних відносин Захист відбудеться „13” квітня 2009 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.01 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м.Проблема формування державності та основні напрями зовнішньої політики Вірменської держави 1918-1920 рр. займають важливе місце в історії вірменського народу ХХ століття. За період 1918-1920 рр. країна пережила різні уряди і політичні системи, багаторазово змінювала кордони, відбулось дві війни з турками, обєднання з іншими закавказькими країнами та конфронтація з ними, була автономною і окупованою, відокремлювалась від радянської Росії, анексувалась тощо. Необхідність наукового вивчення цієї проблеми зумовлена й тим, що як у вірменській, так і у вітчизняній історіографії не було праць, в яких зовнішня політика Республіки Вірменії після закінчення Першої світової війни досліджувалась комплексно. Дисертаційне дослідження відображає один із напрямів науково-дослідницької роботи кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн у рамках науково-дослідної теми історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, „Історія української державності нової та новітньої доби”, державний реєстраційний номер 06 БФ 046-01, що включена до тематичного плану університету. Відсутність узагальнюючих досліджень із обраної проблематики у вірменській та вітчизняній історіографії визначає наукову новизну дисертації, яка полягає в наступному: у дисертаційному дослідженні зроблено одну з перших спроб аналітично подати історіографію проблеми, введено до наукового обігу оригінальні документи та матеріали з архівів Вірменії, значна частка яких недостатньо чи зовсім не використовувалася у наукових працях; на підставі сучасних методологічних методів та прийомів проведено комплексне дослідження зовнішньої політики вірменського уряду, виявлено характерні риси зовнішньої політики Республіки Вірменії у 1918-1920 рр. в цілому, її основні пріоритети та переваги; проаналізовано місце та роль зовнішньої політики уряду партії Дашнакцутюн у збереженні територіальної цілісності та національного суверенітету країни, визнання Республіки Вірменії як повноправного субєкта міжнародних відносин; обґрунтовано миролюбний напрямок зовнішньої політики вірменської держави до сусідніх закавказьких країн, прагнення Вірменії вирішити територіальні суперечки з останніми шляхом переговорів; розкрито зміст зовнішньополітичної лінії поведінки Республіки Вірменії у ставленні до європейських і світових держав та радянської Росії; наукова новизна дослідження є внеском у викриття усіх форм фальсифікацій і викривлень історії політичного руху національного відродження Дашнакцутюн Республіки Вірменії і спробою звільнити її від тих апріорних, субєктивних, ідеологізованих та міфологізованих деформацій, на які була багата вірменська та радянська історіографія 1920-1980-х років.До таких першоджерел варто віднести документи з фонду 57 - Архів католикоса всіх вірмен, фонд 1999 Рада міністрів Республіки Вірменія, фонд 200 - Міністерство закордонних справ Республіки Вірменія, фонд 201 - Міністерство внутрішніх справ Республіки Вірменія, фонд 275 - Дипломатична місія в Азербайджані, фонд 276 Дипломатична місія в Грузії, фонд 370 - Документи з приватного архіву А.Т. Перш за все, це збірники документів та матеріалів, що розкривають зміст та напрями зовнішньополітичної лінії уряду Дашнакцутюн, зокрема, «Вірменія в документах міжнародної дипломатії та радянської зовнішньої політики (1828-1920 рр.)», «Республіка Вірменія 1918-1920 рр.: політична історія», «З історії іноземної інтервенції у Вірменії в 1918 році», «Геноцид вірмен в Османській імперії», «Погроми вірмен в Бакинській та Єлизаветпольській губерніях в 1918-1920 рр.», а також збірник архівних документів «Нагірний Карабах в 1918-1923 рр.». Автором були використані документальні збірники, що вийшли в Лондоні та Вашингтоні, в яких розглядаються проблемні аспекти формування зовнішньої політики Великої Британії та Сполучених Штатів щодо Республіки Вірменія в період 1918-1920 рр. До таких джерел належать: «Документи про британську зовнішню політику» (Documents on British Foreign policy) та «Документи щодо міжнародних відносин Сполучених Штатів Америки» (Papers relating to the foreign relations of the United States).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ