Репродуктивне здоров"я жінок із запальними захворюваннями придатків матки - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук Науковий консультант академік НАН, доктор медичних наук, професор Грищенко Валентин Іванович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства и гінекології № 1 Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Корнацька Ала Григорівна, ДУ “Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України”, завідуч відділення реабілітації репродуктивної функції жінок доктор медичних наук, професор Товстановська Валентина Олександрівна, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології № 1 доктор медичних наук, старший науковий співробітник Ромащенко Оксана Василівна, ДУ “Інститут урології НАМН України”, головний науковий співробітник відділу сексопатології та андрології Захист дисертації відбудеться “12” листопада 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л.Порушення репродуктивної функції у жінок із запальними захворюваннями придатків матки відбувається на фоні значних імунологічних і ендокринологічних порушень, а також зміни мікробіоценозу статевих шляхів (Т.Ф. Вагітність і пологи у жінок із запальними процесами придатків матки в анамнезі, як правило, перебігають з високою частотою акушерської і перинатальної патології, зумовленої значним рівнем інтраамніального інфікування у поєднанні із спектром імунологічних і ендокринологічних розладів (Ю.С. Проаналізувати перебіг вагітності, пологів та перинатальні наслідки розродження жінок з різними формами запального ураження придатків матки в анамнезі. Розробити і впровадити алгоритм діагностичних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зниження частоти порушень репродуктивної функції, акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з гострим і хронічним запаленням придатків матки. Встановлено нові ланки патогенезу різних форм запального ураження придатків матки на основі встановлених кореляційних звязків на системному і місцевому рівні змін цитокінового статусу і вмісту фібронектину (ФН), а також взаємозвязку між клінічними, ехографічними, імунологічними, ендокринологічними і мікробіологічними порушеннями при різних формах запального ураження придатків матки. придаток матка запальний жінкаВідповідно до поставленої мети і завдань, дослідження було проведено в два етапи: на 1 етапі нами було обстежено 200 пацієнток з різними формами запальних захворювань придатків матки, яких було розподілено на дві групи і підгрупи, усі жінки були порівнянні за всіма основними параметрами, дослідження, що проводилось було лонгітудінальне та когортне. 1 група - 100 жінок з запальними процесами придатків матки і порушенням репродуктивної функції, які одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи: підгрупа 1.1 - 50 жінок із загостренням хронічного запалення придатків матки і 1.2 - 50 жінок із хронічним запаленням. На 2 етапі ми проаналізували клінічний перебіг вагітності і пологів у 28 з 100 пацієнток, які завагітніли на тлі загальноприйнятих лікувально-профілактичних заходів (підгрупа А) і у 43 з 100 пацієнток, вагітність в яких настала при використанні запропонованої нами методики (підгрупа Б). Так, у пацієнток 1 групи в анамнезі було 24 вагітності, а в жінок 2 групи - 22 вагітності, тобто на одну пацієнтку припадало 0,24 вагітностей в 1 групі жінок і 0,22 вагітностей у 2 групі. Як свідчать отримані дані, спектр гінекологічних і екстрагенітальних скарг у пацієнток обох підгруп є достатньо широким, з переважанням скарг генітального характеру: больовий синдром (підгрупа 1.1 - 96,0±7,6 % і 1.2 - 48,0±3,3 %; р<0,01); посилення виделінь зі статевих шляхів (підгрупа 1.1 - 94,0±7,2 % і 1.2 - 56,0±4,2 %; р<0,01); диспареунія (підгрупа 1.1 - 64,0±5,6 % і 1.2 - 36,0±2,6 %; р<0,01) і різні порушення менструальної функції (підгрупа 1.1 - 52,0±4,6 % і 1.2 - 34,0±2,8 %; р<0,05), серед яких переважали альгодисменорея.В дисертації наведено дані і нове вирішення наукової проблеми сучасного акушерства та гінекології - зниження частоти порушень репродуктивної функції у жінок з різними формами запального процесу придатків матки на основі вивчення клінічних, функціональних, ендокринологічних імунологічних і мікробіологічних особливостей, а також розробки і впровадження алгоритму лікувально-профілактичних і діагностичних заходів. Частота клінічних скарг залежить від форми запального процесу придатків матки і характеризується при гострому процесі більш високим, ніж при хронічному, рівнем больового синдрому (96,0±7,6 % і 48,0±3,3 %; р<0,01), порушень мікробіоценозу статевих шляхів (94,0±7,2 % і 56,0±4,2 %; р<0,01), диспареунії (64,0±5,6 % і 36,0±2,6 %; р<0,01) і різних порушень менструальної функції (52,0±4,6 % і 34,0±2,8 %; р<0,05).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ