Репродуктивне здоров"я жінок з гіпоталамічним синдромом - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИНауковий консультант доктор медичних наук, професор Зелінський Олександр Олексійович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології № 2 Офіційні опоненти: член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Венцківський Борис Михайлович, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології № 1 доктор медичних наук, професор Вовк Ірина Борисівна, ДУ “Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України”, керівник відділення планування сімї доктор медичних наук, професор Камінський Вячеслав Володимирович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Захист дисертації відбудеться “16 ”квітня 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л.Необхідність збільшення обсягу і якості заходів щодо профілактики порушень репродуктивного здоровя населення відображено в концепції охорони репродуктивного здоровя населення України на період до 2010 р. (Н.Г. Серед причин репродуктивних порушень істотне місце займають гіпоталамічні синдроми (ГС), які розвиваються, переважно, в осіб підліткового і репродуктивного віку (Ю.С. Оцінити частоту і варіанти порушень менструальної (МФ) і репродуктивної функції (РФ) в пацієнток з гіпоталамічним синдромом у пубертатному і репродуктивному періодів. Зясувати взаємозвязок між клінічними, функціональними, ендокринологічними, імунологічними і біохімічними параметрами, а також показниками, що характеризують процеси пероксидації та антиоксидантного захисту при гіпоталамічному синдромі пубертатного і репродуктивного періодів. Вперше встановлено причини, частоту і структуру порушень репродуктивного здоровя, акушерських і перинатальних ускладнень у дівчат з ГС у пубертатному періоді (ГСПП) і в жінок у репродуктивному віці (ГСРВ).Нами було проведено аналіз результатів клініко-лабораторного та функціонального обстеження 300 пацієнток, яких було розподілено на групи і підгрупи, у залежності від періоду життя, наявності ГС і методики лікування: 1 група - 50 дівчат пубертатного періоду від 14 до 20 років (середній вік складав 17,4±2,2 року) з ГС. 2 група - 100 жінок репродуктивного віку від 21 до 44 років (середній вік 33,9±6,1 року) з ГС, яку розподілено на: - підгрупа 2.1 (основна) - 50 жінок з ГС, які отримували запропоновану нами методику; 3 група - 60 вагітних з ГС в анамнезі у складі двох підгрупи: - підгрупа 3.1 - 30 жінок, які отримували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи ; Критеріями діагностики ГС були: наявність нейроендокринних порушень (ожиріння з індексом маси тіла (ІМТ) більше 26), трофічні порушення (стрії, фолікуліт, гіперпігментація, гіперкератоз), порушення водно-сольового обміну (набряки), порушення вуглеводного обміну, лакторея, порушення менструального циклу, передменструальний синдром, мотиваційні розлади (гіперфагія, гіперфагічна реакція на стрес, порушення лібідо) вегетативно-судинні та терморегуляторні порушення (субфебрилітет з термоінверсією та термоасиметрією, гіпертермічні кризи), порушення сну, неврологічні та психоемоційні розлади. У результаті порівняння, за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу, генеральних середніх показників елементного складу сироватки крові та співвідношень цих показників у дівчат з ГСПП та їх здорових одноліток виявлено, що статистично значимі відмінності є тільки на рівні міді, який у хворих ГСПП суттєво перевищував такий у здорових (1,1±0,1 мг/л у хворих проти 0,7±0,06 мг/л у здорових; F=4,92; р=0,032; R=0,11).Статистично значиме підвищення вмісту міді у хворих на ГСПП, порівняно зі здоровими, можливо, відображає порушення її звязування, або є наслідком її мобілізації у реакціях адаптаційного характеру.У дисертації наведено дані і нове рішення наукової проблеми сучасного акушерства та гінекології - зниження частоти і ступеня тяжкості порушень репродуктивного здоровя, акушерських і перинатальних ускладнень у дівчат і жінок з гіпоталамічним синдромом на підставі вивчення, клінічних, функціональних, ендокринологічних, імунологічних і біохімічних особливостей, а також розробки і впровадження алгоритму лікувально-профілактичних і прогностичних заходів. Клінічна симптоматика гіпоталамічного синдрому залежить від періоду життя пацієнток, при цьому у пубертатному періоді переважають трофічні порушення, порушення менструального циклу, ожиріння та вегето-судинна дистонія, а у репродуктивному - трофічні порушення, ожиріння, мотиваційні, неврологічні розлади та порушення менструального циклу. Частота порушень менструальної функції в пацієнток з гіпоталамічним синдромом у пубертатному періоді становить 62,0 % (олігоменорея - 28,0 %, первинна аменорея - 6,0 %, вторинна - 22,0 % і ациклічні кровотечі - 6,0 %).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ