Репродуктивна функція, перебіг вагітності, пологів і післяпологового періоду в жінок з дефіцитом маси тіла екзогенного генезу - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук РЕПРОДУКТИВНА ФУНКЦІЯ, ПЕРЕБІГ ВАГІТНОСТІ, ПОЛОГІВ І ПІСЛЯПОЛОГОВОГО ПЕРІОДУ В ЖШОК З ДЕФІЦИТОМ МАСИ ТІЛА ЕКЗОГЕННОГО ГЕНЕЗУРобота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ України Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Зелінський Олександр Олексійович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №2 Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Сенчук Анатолій Якович, Медичний інститут Української асоціації народної медицини МОЗ України (м. Київ), завідувач кафедри акушерства та гінекології доктор медичних наук, професор Романенко Тамара Григорівна, Київська медична академія післядипломної освіти ім. Захист дисертації відбудеться „__2__”листопада 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.600.62 при Одеському державному медичному університеті МОЗ України (65082, м.Зростає інтерес до проблеми впливу маси тіла на соматичну захворюваність і стан репродуктивної функції жінок (Гундаров І.А. Дотримання різних типів дієт і прагнення схуднути, інтенсивні заняття різними видами спорту, витиснення фізичної праці розумовою і переміщення навантаження на нервово-емоційну сферу ведуть до збільшення у сучасному суспільстві кількості жінок з дефіцитом маси тіла (ДМТ). Разом з тим, досліджень, що стосуються особливостей перебігу вагітності і пологів, неонатальних наслідків у жінок з дефіцитом маси тіла, мало (Додхоєва М.Ф. Виходячи з викладеного вище, потрібне комплексне вивчення стану репродуктивної функції у жінок до вагітності в залежності від ступеня виразності і генезу дефіциту маси тіла, та впливу його на перебіг вагітності. Оцінити особливості змін гормонального балансу у жінок з дефіцитом маси тіла протягом менструального циклу з урахуванням основних екзогенних факторів.Так, вміст Е2 у 1-й фазі менструального циклу у разі ДМТ 1 ст. достовірно знижується тільки в групі „тривала психоемоційна напруга" на 19,6% (0,41±0,02 проти 0,51±0,05 у контролі) нмоль/л, у разі ДМТ 2-го ступеня має місце достовірне зниження вмісту гормону в групах “недостатнє харчування” на 21,6% (0,40±0,02 проти 0,51±0,05) нмоль/л і “тривала психоемоційна напруга”-на 37,2% (0,32±0,01 проти 0,51±0,05) нмоль/л. Так, у разі ДМТ 1 ст. достовірне зниження вмісту цього гормон відзначається тільки в жінок групи “тривала психоемоційна напруга” на 23% (0,40±0,01 проти 0,52±0,04 у контролі) нмоль/л , в той час як у разі ДМТ 2 ст. вміст П вірогідно зменшується в групі жінок “недостатнє харчування” на 21,1% (0,41±0,02 проти 0,52±0,04 у контролі) нмоль/л і “тривала психоемоційна напруга”-на 40,4% (0,31±0,02 проти 0,52±0,04 у контролі) нмоль/л. При вивченні вмісту ФСГ в 1-й фазі менструального циклу слід зазначити зниження (р<0,05) вмісту цього гормону у разі ДМТ 1 ст. у жінок в групі “тривала психоемоційна напруга” на 22,6% (9,14±0,34 проти 11,81±0,71 у контролі) млмоль/л, у разі ДМТ 2 ст. зниження вмісту ФСГ відзначається у жінок в групі “недостатнє харчування” на 22,3% (9,17±0,54 проти 11,81±0,71 у контролі) млмоль/л і “тривала психоемоційна напруга”-на 32,0% (8,03±0,14 проти 11,81±0,71у контролі) млмоль/л , у разі ДМТ 3 ст. у жінок в групі “недостатнє харчування” - на 31,4%, “тривалі фізичні навантаження” - на 22,8%, “тривала психоемоційна напруга” - на 46,5%, “нездоровий спосіб життя”-на 14,3%, у разі ДМТ 4 ст. відповідно - на 40,6%, 30,5%, 56,6% і 22,6%. При вивченні вмісту ЛГ у 1-й фазі менструального циклу встановлене достовірне зниження вмісту ЛГ у разі ДМТ 1 ст. у жінок в групі “тривала психоемоційна напруга” на 24,7% (7,01±0,41 проти 9,31±0,91 у контролі) млмоль/л, у разі ДМТ 2 ст. вміст ЛГ достовірно знижувався на 24,5% у жінок в групі “недостатнє харчування” (7,03±0,54 проти 11,81±0,71 у контролі) млмоль/л і “тривала психоемоційна напруга”-на 42,9% (5,31±0,47 проти 11,81±0,71 у контролі) млмоль/л, у разі ДМТ 3 ст. зниження вмісту ЛГ у групі жінок в групі “недостатнє харчування” склало 34,8%, “тривалі фізичні навантаження” - 23,3%, “тривала психоемоційна напруга”-50,3%, “нездоровий спосіб життя”-21,2%; відповідно у разі ДМТ 4 ст. При вивченні вмісту К слід зазначити, що у разі ДМТ 1 ст. в групі жінок “недостатнє харчування” спостерігалося підвищення вмісту К на 10,1% (631 ±11 проти 573±12 у контролі) нмоль/л, “тривала психоемоційна напруга” - на 17,4% (673±14 проти 573±12 у контролі) нмоль/л, в той же час уже у разі ДМТ 2 ст. спостерігалося підвищення вмісту К на 18,1% у жінок в групі “недостатнє харчування” (677±17 проти 573±12 у контролі) нмоль/л, і на 21,9% (699±17 проти 573±12) нмоль/л “тривала психоемоційна напруга”.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ