Дослідження антропоцентричності фразеологізмів східностепових українських говірок. Характеристика соматичного, тілесного та квантитативного коду фразеології Донбасу. Вербалізація концепту "Людина" в працях мовознавців Р. Міняйла та Н. Скоробагатько.
При низкой оригинальности работы "Репрезентація соматичного коду культури концепту "людина" (на матеріалі фразеології східностепових українських говірок)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Репрезентація соматичного коду культури концепту «людина» (на матеріалі фразеології східностепових українських говірок)Дослідниця стверджує, що саме він є найдавнішим з усіх існуючих кодів культури: людина почала аналізувати довкілля з пізнання себе самої (це початковий етап акультурації навколишнього середовища); завершивши це «коло», людина знову відчуває необхідність пізнавати себе, проте вже на якісно новому етапі; отже, через самоусвідомлення розумна істота приходить до опису світу, накладаючи знання про себе саму на реальну дійсність (що й фіксує соматичний код культури). Скоробагатько [12] установлює семантико-культурологічну своєрідність соматичного коду фразеології та зясовує роль концептів-соматизмів (вуха, голова, очі, пяти, спина) в ареальному фразеотворенні: гріти розпили спиною («нічого не робити»), розпилом по голові торох-нутий («дурень»), верба за вушима росте («хтось любить купатися»), гризти пятки («жалкувати»), умерти з відкритим оком («здивуватися») тощо.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
