Репрезентація ірреального бажання в синтаксичних конструкціях з кон"юнктивом у сучасній німецькій мові - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКАНауковий керівник: доктор філологічних наук, доцент КОЗЛОВСЬКИЙ Віктор Володимирович, кафедра германської філології Міжнародного інституту лінгвістики і права, професор Офіційні опоненти:доктор філологічних наук, професор Сахарчук Людмила Іллівна, кафедра германської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, завідувач кафедрикандидат філологічних наук, доцент Захист відбудеться 19 вересня 2001 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському Національном університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, Київ-17, бульвар Тараса Шевченка, 14 З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського Національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01013, Київ-13, вул.Реферовану дисертаційну роботу присвячено дослідженню структурного, семантичного та комунікативно-прагматичного аспектів репрезентації ірреального бажання в синтаксичних конструкціях з конюнктивом у сучасній німецькій мові. Речення тлумачиться як синтаксична конструкція, призначена для оформлення висловлення, висловлення - як спеціальний термін для речення у контексті мовленнєвих актів (В.В.Богданов, О.Г.Почепцов, О.С.Кубрякова, Ф.Кіфер, І.П.Сусов). В основу запропонованого підходу, який ґрунтується на комунікативних засадах дослідження мовних одиниць, покладено гіпотезу про те, що специфічним засобом висловлювання ірреального бажання у німецькій мові слугують синтаксичні конструкції з конюнктивом. Розроблено модель мовленнєвої репрезентації ірреального бажання за допомогою синтаксичних конструкцій з конюнктивом, встановлено системний характер корпусу речень “ірреального бажання” у німецькій мові (утворення смислового комплексу з можливістю взаємних переходів у межах парадигми). У роботі впорядковано структурні та змістові критерії класифікації речень “ірреального бажання”, визначено специфіку їх функціонування, розкрито когнітивний аспект мовленнєвої діяльності мовця при побудові німецького речення “ірреального бажання”, встановлено залежність конструювання речення від характеру взаємин та психічних особливостей учасників комунікації.У першому розділі “Теоретичні засади дослідження синтаксичних конструкцій з конюнктивом на позначення ірреального бажання” розкрито суть понять “ірреальність”, “бажання” та “ірреальне бажання”, проаналізовано їх функціонування в контексті німецького речення “ірреального бажання”, встановлено специфіку модального плану синтаксичних конструкцій з конюнктивом на позначення ірреального бажання. Термін “бажання” у назві “речення “ірреального бажання”” повязаний з психологічним явищем бажання, яке традиційно відносять до мотиваційної (спонукальної) сфери особистості. У контексті аналізу модальних значень “ірреальність” та “бажання” слід зазначити відсутність їх спеціального комплексного дослідження у структурі німецького речення “ірреального бажання”. Головною відмінністю речень, що передають ірреальне бажання, від тих, що виражають бажання загалом, на нашу думку, є оцінний аспект модального плану речення “ірреального бажання”. У другому розділі “Структурна та семантична організація німецького речення “ірреального бажання”” досліджено питання структурного та семантичного моделювання мовних одиниць, здійснено відбір конструкцій, що складають інвентар синтаксичних засобів репрезентації ірреального бажання у сучасній німецькій мові, визначено критерії диференціації блоків синтаксичних моделей речення “ірреального бажання”, їх варіантів та підваріантів.Обєктні бажання передбачають перетворення з предметами, які мають просторово-часовий або якісно-кількісний характер чи надають інформацію про доступність бажаного для субєкта бажання: „Wenn sich das unserseits vor DREIЯIG Jahren herausgenommen hдtte!“ (A.E.Johann); Смислова матриця речення “ірреального бажання” реалізується за допомогою системи його формальних різновидів - синтаксичних моделей, які передають комплексну систему облігаторних ознак з варіюванням їх кількісних характеристик. Структурні типи речення “ірреального бажання” за ознакою ступеня вербалізації відповідають трьом діадам, які позначають співвідношення між комунікативними ролями та учасниками комунікації, а саме: субєкт бажання і субєкт виконання - нееквівалентні (перший тип смислового комплексу речення “ірреального бажання”), субєкт бажання і субєкт виконання - еквівалентні (другий тип смислового комплексу) та субєкт бажання - мовець (третій тип смислового комплексу). У третьому типі, коли субєкт бажання - мовець, відсутні граматичні засоби позначення субєкта бажання та бажаності, тобто синтаксичний блок бажання.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИЗміст бажання може стосуватися різних аспектів дійсності. Далі подано нашу класифікацію змісту бажання.