Репрезентація емоційного стану художнього персонажа у жіночому романі: лінгвокогнітивний і гендерний аспекти (на матеріалі романів Ш. Бронте та Е. Бронте) - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ХУДОЖНЬОГО ПЕРСОНАЖА У ЖІНОЧОМУ РОМАНІ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ І ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТИ (на матеріалі романів Ш.Роботу виконано на кафедрі кафедри англійської мови та методики її викладання Херсонського державного університету Міністерства освіти і науки України. У реферованій дисертації встановлено лінгвокогнітивні і гендерні особливості вербальної репрезентації емоційного стану художнього персонажа у жіночій прозі Ш. У дисертаційному дослідженні зясовано типи номінативних засобів репрезентації емоційного стану художнього персонажа в емотивно-маркованих контекстах, класифіковано їх за структурно-семантичною ознакою і фактором адресованості в художньому тексті. Розкрито особливості вербальної репрезентації емоційного стану художнього персонажа шляхом моделювання семантико-асоціативних полів ключових емоційних концептів та виявлення специфіки вербалізації їхніх структурних компонентів (ядерної зони, ближньої та дальньої периферії). Встановлено відхилення комунікативних дій чоловіків і жінок від очікуваних у вікторіанському суспільстві гендерних стереотипів, а саме: мовленнєва поведінка чоловіків у досліджуваних романах є дуже агресивною по відношенню до жінок.Дисертацію присвячено дослідженню проблеми емотивності художнього тексту шляхом лінгвокогнітивного аналізу способів репрезентації емоційного стану художнього персонажа у жіночих романах британських письменниць Ш. Емоції як невідємна складова життя людини привертали увагу видатних мислителів із давніх часів. Дослідженню емоцій, наданню тлумачень цього поняття, розробці різноманітних класифікацій емоцій, визначенню базових емоцій, установленню їх функцій тощо присвячено багато ґрунтовних праць відомих філософів (Аристотель, Б. Здатність передавати емоції та почуття людини притаманна мові. Стає актуальною проблема реалізації емоцій у тексті, поширюється вивчення тих мовних засобів, за допомогою яких мовець (письменник) виражає своє ставлення до тих чи інших людей, передає свої почуття, емоції (А. І.У першому розділі "Теоретичне обґрунтування дослідження репрезентації емоційного стану художнього персонажа у жіночому романі у лінгвокогнітивному і гендерному аспектах" викладено теоретичні засади дослідження проблеми емотивності художнього тексту, зокрема диференційовано поняття "емоції" та "почуття"; розкрито різні підходи до класифікації емоцій у гуманітарних науках; проаналізовано основні здобутки досліджень емотивності у сучасній лінгвістиці; розтлумачено ключові поняття дисертаційної праці, а саме: "емотивність", "експресивність" та "оцінка" як компоненти семантичної структури слова; встановлено гендерну зумовленість емоційності у мові; зосереджено увагу на проблемі концептуалізації емоцій у художньому тексті, висвітлено природу художнього концепту і дослідженнях художньої семантики й емоційного концепту - у наукових працях із лінгвокультурології. Сімонов та ін.), проте психологія емоцій не має єдиної теорії емоційних станів, і різні автори інтерпретують сам термін "емоція" по-різному. Хоча чоловіки і жінки рівною мірою переживають ті чи інші події, вони по-різному, у відповідності зі своєю гендерною роллю, виражають емоції (Р. У другому розділі "Методологічне підґрунтя дослідження репрезентації емоційного стану художнього персонажа у жіночому романі у лінгвокогнітивному і гендерному аспектах" описано методологічні засади дисертаційної праці, які спираються на методологію трьох наукових парадигм - лінгвокультурології, лінгвопоетики і когнітивної лінгвістики; розроблено методику комплексного поетапного аналізу номінативних засобів репрезентації емоційного стану художнього персонажа у жіночому романі Ш. У третьому розділі "Вербальний рівень репрезентації емоційного стану художнього персонажа у жіночому персонажі" визначено номінативні засоби репрезентації емоційного стану художнього персонажа в емотивно-маркованих контекстах, виокремлених із романів, і розроблено їх класифікацію за структурно-семантичною ознакою (пряма лексико-семантична номінація, непряма стилістична номінація і опосередкована лексико-семантична номінація) і фактором адресованості у художньому тексті (персонажна, авторська і комплексна номінація).Проблема емотивності художнього тексту розвязується в дисертації шляхом установлення зумовленості лінгвокогнітивних і гендерних особливостей вербальної репрезентації емоційного стану художнього персонажа типом художнього тексту, а саме - жіночою прозою британських письменниць XIX ст.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ