Репресовані ректори Київського державного університету (1933-1953 роки) - Статья

Ректори були звинувачені сталінським режимом у «антирадянській діяльності». Пропоноване дослідження присвячене ректорам Київського державного університету, репресованим у 1933-1953 рр. Вони були звинувачені сталінським режимом у «антирадянській діяльності». Вивчення їх біографій є вкрай важливим для зясування причин політичних репресій в університеті та їх наслідків, в т.ч. для подальшого розвитку КДУ. За період незалежності України було опубліковано важливі збірники документів про репресії серед викладачів м. Був філософом, віце-президентом Всеукраїнської асоціації марксистсько-ленінських інститутів (ВУАМЛІН), директором Інституту філософії ВУАМЛІНУ (1930-1933 рр.), ректором Київського державного університету (серпень-жовтень 1934 р.).Вряд чи в світі знайдеться багато вищих навчальних закладів, де стільки ректорів за такий короткий проміжок часу були піддані репресіям. Цим людям довелося жити і працювати в непростий період історії України, коли тиск Комуністичної партії на навчальні заклади і викладачів був настільки потужним, що про будь-яку самостійність у прийняті рішень говорити не доводилося.

З наведеного вище можна зробити висновки, що ректори КДУ сталінського періоду, як і чимало викладачів університету, не змогли уникнути тогочасних політичних репресій. Вряд чи в світі знайдеться багато вищих навчальних закладів, де стільки ректорів за такий короткий проміжок часу були піддані репресіям. Цим людям довелося жити і працювати в непростий період історії України, коли тиск Комуністичної партії на навчальні заклади і викладачів був настільки потужним, що про будь-яку самостійність у прийняті рішень говорити не доводилося. Виявилося так, що і ректори, і викладачі, і студенти опинилися в лещатах радянського тоталітарного режиму, що зумовив формування нової радянської освітньої системи (з її перевагами та недоліками). Система мала головне завдання: виховувати ідеологічно перевірених бійців для Комуністичної партії. Така політика спричинила занепад багатьох напрямків вітчизняної освіти і науки, масові політичні репресії серед викладачів. Важкі наслідки від знищення багатьох розумних людей Україна відчуває і досі.

Тішить те, що біографії ректорів КДУ поступово досліджуються, що сприяє відновленню правдивої інформації про їх життя та діяльність.

1. Бажан О. Г., Данилюк Ю. З., Рубльов О. С. Історія під пресом ідеології // Зневажена Кліо: Зб. на пошану акад. НАН України П. Т. Тронька / Ін-т історії України НАН України; Редкол.: Ю. З. Данилюк (голов. ред.) та ін. - К., 2005. С. 3-74.

2. Білас І. Г. Репресивно-каральна система в Україні 1917-1953: Суспільно-політичний та історико-правовий аналіз: У 2-х т. - К.: Либідь: Військо України, 1994. - Кн. 1. - 422 с. ; Кн. 2. - 428 с.

3. Білокінь С. Масовий терор як засіб державного управління в СРСР (1917-1941 рр.): Джерелознавче дослідження. - К.,1999. - 447 с.

4. Довгань К. Г. Київський університет в умовах посилення сталінського тоталітарного режиму (1933-1941 рр.). Автореф. дис. на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2008 р.

5. Заруба В. Знищення київської школи істориків М. Грушевського: За матеріалами архіву ВУАН // Сучасність. - 1996. - № 5. - С. 105-116.

6. Литвин Н. М. Політичні репресії проти наукової інтелігенції в радянській Україні в 1920-1930-х роках (ідеологічні аспекти проблеми). Дис. на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. - Київ, 2006.

7. Нікольський В. М. Репресивна діяльність органів державної безпеки СРСР в Україні (кінець 1920-х - 1950-ті рр.). Історико-статистичне дослідження. - Донецьк: Видавництво Донецького національного університету, 2003. - 624 с. Дис. на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук. - Донецький національний університет. - Донецьк, 2003.

8. Остання адреса: Розстріли соловецьких вязнів з України у 1937-1938 рр.: У 2-х т. / Упоряд.: С. Кокін та ін.; Відп. ред. Ю. Шаповал. - К.: Сфера, 2003. - Т. 1. - 471 с. ; Т. 2. - С. 473-1093.

9. Ректори Київського університету. 1834-2006 / КНУТШ; В. В. Скопенко, В. А. Короткий, Т. В. Табенська, І. І. Тіщенко, Л. В. Шевченко. - Київ: Либідь, 2006.

10. Репресії в Україні. Бібліографічний покажчик / Упор. Є. Бабич, В. Патока. - К., «Смолоскип», 2007. - 520 с.

11. Тоталітарна держава і політичні репресії в України у 20-80-і роки: Матеріали міжнарод. наук. конф., Київ, 15-16 вересня 1994 р. / НАНУ: Ін-т історії України НАНУ, Ін-т держави і права; Всеукр. та Київське т-во політвязнів і репресованих; Редкол.: П. П. Панченко (гол.), Є. В. Пронюк (співгол.) та ін. - К.: Ін-т історії України НАНУ, 1998. - 290 с.

12. Шаповал Ю., Пристайко В., Золотарьов В. ЧК-ГПУ-НКВД в Україні: особи, факти, документи. - К.: Абрис, 1997. - 608 с.

13. Шевченко Л. В. Доля керівників Київського університету в 30-і рр. ХХ ст. // Історія України: Маловідомі імена, події, факти: Зб. статей / Ін-т історії України НАН України та ін.; Редкол.: П. Т. Тронько (відп. ред.) та ін. - К., 2002. - Вип. 20-21. - С. 511-527.

14. Юркова О. Київська історична школа М.С. Грушевського: доля науковців // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД- КГБ. - 1998. - № 1/2. - С. 263-280.

Размещено на .ur