Релігія і церква в умовах радянської влади в 30 роках ХХ століття. Знищення матеріальної бази церкви, розкольницька діяльність серед духовенства та віруючих. Кампанія із вилучення церковних коштовностей у 1922 році. Адміністративний контроль держави.
Реферат на тему: Репресії проти церкви в 30 роках ХХ ст.У грудні 1922 р. чернігівська газета "Красное знамя" вмістила матеріал під назвою "Процес церковної контрреволюції", в якому йдеться про справу чернігівського єпископа Пахомія Кедрова, священнослужителів Храмцова та Короткевича. Пахомію ставилася в провину участь в акті "жахливого поневолення трудящих, у підтримці гетьмана", оскільки він підписався під зверненням Всеукраїнського собору, що відбувся в липні 1918 р. Адже після постанови губернського зїзду рад про розкриття мощей святителя Феодосія він надіслав до губвиконкому відношення, де вказував, що "посягання на доторкання до мощей є недопустима образа віри народу, що обурила всю Чернігівщину". За вироком революційного трибуналу єпископа Пахомія вислано за межі області на 3 роки. Чернігова, кандидат богословя, протоієрей Герасим Смоличев у листі до редакції писав, що, відслуживши 45 років, дійшов висновку, що його "діяльність була спрямована на шкоду народу, і переконався, що місце церкви повинна посісти радянська школа..." Зрікаючися сану, він закликав "усіх розсудливих і чесних служителів культу" наслідувати його приклад.З одного боку більшовики у перших своїх декретах і деклараціях проголосили відміну усіх обмежень реалізації свободи совісті ("Декларація прав народів Росії", "До всіх трудящих мусульман Росії і Сходу" обидва листопад 1917 року, "Про відділення церкви від держави і школи від церкви" січень 1918 року). Вже з перших місяців після Жовтневого перевороту 1917 року більшовики, хоча і прийняли декрет про відокремлення церкви під держави і школи від церкви, грубо порушили законні права десятків мільйонів власних громадян. Впевнені в перемозі соціалістичного суспільства, в якому немає місця релігії, протягом 1917-1918 років більшовики фактично розпочали “війну з релігією”. VIII зїзд РКП(б), що відбувся у березні 1919 року, започаткував планомірний наступ на релігію та церкву У програму партії зїзд включив тезу про необхідність боротьби з релігією, яка на практиці тлумачилася як основа для перегляду та ревізії зафіксованої у конституції свободи совісті. Війна із церквою протягом 20-30-х років велася в трьох основних напрямках: знищення матеріальної бази церкви, розкольницька діяльність серед духовенства та віруючих, постійні переслідування та репресії.
План
План
1. Репресії проти священослужителів у 20-30 роках ХХ століття
2. Релігія і церква в умовах радянської влади в 30 роках 20 століття
Використана література
1. Репресії проти священослужителів у 20-30 роках ХХ століття
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
