Перехід до прискореної колективізації, невдоволення селян та короткострокові поступки Й. Сталіна. Мета та форми боротьби з куркульським класом. Прискорення колективізації та її крах у січні – березні 1930 року. Особливості голоду 1932–1933 років.
У грудні 1927 року XV зїзд ВКП(б) звернув увагу на розвиток колективізації на селі. Урожай 1927 року був невисоким, і ціни на хліб, установлені державою, не задовольняли селян. Фактично це був крок до згортання непу на селі. Рішення про вступ до колгоспу селяни мали приймати на зборах. Восени 1930 року в колгоспах залишилося менше 30% селян.Ознакою відступу партії було також прийняття «Зразкового статуту» для колгоспів, де за колгоспниками закріплялося право на утримання домашньої худоби - корови, овець, свиней; їм дозволялося також мати знаряддя для обробки своїх приватних ділянок.Сталінська колективізація на селі передбачала не тільки обєднання селян у колгоспи, а й ліквідацію цілого класу хазяйновитих заможних господарів, яких комуністи називали куркулями. Мета боротьби радянської держави з куркулями: передача державі (тобто колгоспам, комунам, артілям) найрентабельніших селянських господарств разом із землею й реманентом; вилучення значних запасів сільськогосподарської продукції, які зберігалися в куркульських господарствах; ліквідація найзаможнішого прошарку селян, який комуністи завжди ненавиділи й вважали найбільшою загрозою для пролетарської диктатури. Офіційні дані за девять місяців 1929 р. вказують на організовані «куркулями» 1002 «терористичних акти» лише в центральних губерніях РСФРР (при цьому було вбито 384 особи; за цими справами засудили 3281 особу, з них 1924 «куркулів» (31,2 %), 1896 «середняків-підкуркульників», 296 «селян-незаможників», 67 «офіційних осіб». Поскільки абсолютно зрозуміло, що під час слідства під категорію «куркулів» прагнули підвести якомога більше обвинувачуваних, можна зробити досить певний висновок: у своїй масі селяни були відверто вороже настроєні проти радянської влади. Наміри партії щодо «куркульства» набули певної форми в постанові, базованій на звіті підкомісії Баумана, яка, нагадаємо, запропонувала поділ куркульства на три категорії (групи) й запровадження смертної кари або увязнення для представників першої категорії - чисельністю не більше 63 тис. ОДПУ, проте, включило до цієї категорії набагато більше - до 100 тис. чоловік.
План
ПЛАН
Вступ
1) Колективізація
Перехід до прискореної колективізації
Невдоволення селян та короткострокові поступки Й. Сталіна
2) Ліквідація куркульського класу
Мета та форми боротьби з куркульським класом
Невдоволення на селі
Розправа над «куркулем»
Наміри партії щодо «куркульства»
«Депортація куркулів»
«Очищення міст від куркулів»
Прискорення колективізації та її крах у січні - березні 1930 р.
3) Голод 1932 - 1933 рр.
План хлібозаготівель
«Закон про пять колосків». Масовий голод
Закон України «Про голодомор 1932 - 1933 років в Україні»
1. КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ
Перехід до прискореної колективізації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
