Ідеологічне та юридичне підґрунтя позасудових розправ над членами родин "ворогів" радянської влади на різних етапах їх застосування. Технології ухвалення рішень щодо репресування кожної групи жертв терору. Морально-психологічні наслідки терору.
При низкой оригинальности работы "Репресії проти родин "ворогів народу" в Україні: ідеологія та практика (1917–1953 рр.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИРобота виконана у відділі історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України. Науковий консультант: доктор історичних наук, професор ЛИСЕНКО Олександр Євгенович, Інститут історії України НАН України, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни. Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор КУЛЬЧИЦЬКИЙ Станіслав Владиславович, Інститут історії України НАН України, завідувач відділу історії України 20-30-х рр. доктор історичних наук, професор БАРАН Володимир Кіндратович, Волинський національний університет імені Лесі Українки, завідувач кафедри новітньої історії України; Захист відбудеться “25” грудня 2009 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.235.01 в Інституті історії України НАН України за адресою: 01001, м.Спектр застосування насильства був надзвичайно широким, а в номенклатурі методів чи не найганебнішим виявилося сімейне заручництво, репресії проти родин “ворогів” радянської влади. Репресії проти родин дійсних чи уявних опонентів радянської влади згадувалися побіжно, як супутній, другорядний елемент державного терору. Висвітлення політики насильства стосовно родичів “ворогів народу” в означених хронологічних межах дозволяє глибше усвідомити природу більшовицького тоталітарного режиму, наслідки його функціонування як у цілому для суспільства, так і окремих громадян. Питання щодо правомірності та ефективності застосування репресій проти сімей “ворогів” радянської влади потребує створення єдиної концепції, комплексної діагностики природи такого роду заходів, виявлення закономірностей і врахування уроків драматичного минулого. Суспільна значущість проблеми визначається також необхідністю гармонізації гуманітарної сфери та відносин між соціумом і владою, утвердження громадянського суспільства й засад правової держави, юридичної та моральної реабілітації жертв репресій, формування оптимальної, цивілізованої політики у сфері історичної памяті.Сучасні дослідники радянської правової системи, фрагментарно аналізуючи питання, повязані із запровадженням до Кримінального кодексу статті про відповідальність членів родин “зрадників” у контексті висвітлення репресивної політики тоталітарного режиму, також дають негативні оцінки цій новації. Проблема політичного терору, серед складових якого згадувалися репресії за належність до “ворожих” родин, почала висвітлюватися у СРСР у період “гласності”. На його сторінках було відтворено трагедію, яку пережили сотні тисяч родин унаслідок репресій та дискримінації. Проблеми жінок та дітей, які опинилися у місцях позбавлення волі через свою належність до сімей “ворогів народу”, фрагментарно відображені у працях з історії ГУЛАГ. Чимало прикладів репресій проти родин “ворогів” радянської влади міститься у роботах, присвячених довоєнним та повоєнним депортаціям із Західної України.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
