Репортажний текст: структура, семантика - Автореферат

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РЕПОРТАЖНИЙ ТЕКСТ: СТРУКТУРА, СЕМАНТИКАРобота виконана на кафедрі української мови та прикладної лінгвістики Донецького національного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Вінтонів Михайло Олексійович, доцент кафедри української мови та прикладної лінгвістики Донецького національного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Захист відбудеться „8” квітня 2011 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.10 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Донецького національного університету за адресою: 83001, м.Особливо актуальним постає вивчення функцій одиниць різних мовних рівнів, передовсім синтаксичного, у репортажі. Цьому аспекту приділено увагу в працях таких дослідників, як Н. Д. Протягом останніх десятиліть дослідники зверталися до опису цих явищ: у комунікативному аспекті - Ф. С. Однак, попри активні наукові пошуки, функційно-прагматичні аспекти репортажних текстів ще не були в українському мовознавстві обєктом спеціального дослідження. Теоретичне значення роботи полягає у визначенні статусу репортажних текстів у системі публіцистичного дискурсу, узагальненні типології публіцистичних жанрів, виявленні основних ознак репортажних текстів, опрацюванні класифікації інформаційних жанрів, зясуванні функцій репортажних текстів, виявленні його структурно-семантичних особливостей.Перший розділ „Ідіостиль у сучасній лінгвістиці: основні підходи до аналізу”, що складається з чотирьох підрозділів, присвячено дослідженню основних питань публіцистичного дискурсу з висвітленням стану опрацювання публіцистичних жанрів у сучасній лінгвістиці, еволюції поглядів на репортаж, із характеристикою основних концепцій і напрямів аналізу репортажу в сучасній лінгвістиці та зясуванням структурної типології публіцистичних жанрів. Гладкого, характеризувальні ознаки газетної мови можна поділити на 5 груп, зокрема: змістові (ясність, простота викладу, влучність); формальні (газетна мова має певні форми викладу, наприклад репортаж, інтервю, фейлетон, хронікальна замітка); лексичні (газетна термінологія); фразеологічні (газетяр оперує певними фразеологічними зворотами та формами, що утворюють сталі шаблони); синтаксичні (синтаксична напруженість). У другому розділі „Репортаж у сучасній публіцистиці: статус, структурно-композиційні особливості”, що охоплює шість підрозділів, простежено етапи становлення репортажу в публіцистиці. У публіцистичному дискурсі системно-жанрові особливості оформлені в три групи - інформаційну (хронікальну), аналітичну й художньо-публіцистичну, які поділено на основні жанри: допис, інформація, огляд, коментар, звіт, репортаж, інтервю, кореспонденція, стаття, нарис, фейлетон, есе, памфлет. Третій розділ „Семантико-експресійні особливості репортажних текстів”, що охоплює вісім підрозділів, присвячено виявленню специфіки функціонування синтаксичних засобів експресивізації в репортажі, простежено, зокрема, функції парцельованих і приєднувальних конструкцій у репортажних текстах, стилістичні прийоми порушення структури речення в репортажах, описано риторичні питальні та окличні речення як засіб реалізації емоційної експресії репортажу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ