Репортаж як оригінальний спосіб подачі інформації в умовах жанрової кризи - Курсовая работа

Незважаючи на те, що термін "репортаж" зявився у середині ХІХ ст., знадобилися десятки років, аби він набув якостей самостійного жанру. У репортажі на перший план виходить особистісне сприйняття події. Його роль велика: він веде репортаж, стаючи часом не тільки свідком події, але іноді навіть його ініціатором та організатором. Цей ефект досягається перш за все використанням у тексті репортажу деталей і подробиць, які допомагають репортерові намалювати зриму картину дійсності. Проблемі розвитку такого жанру, як репортаж, приділено недостатньо уваги.Репортаж - оперативний жанр преси, радіо, телебачення, в якому динамічно та з документальною точністю, яскраво й емоційно відтворюються картини дійсності у їх розвитку через безпосереднє сприйняття автора. Термін "репортаж" походить від французького "reportage" (англійського "report"), що означає повідомляти, передавати. Пізніше такого роду "репортажі" стали називати "звітами". А відмінність сучасного звіту від репортажу полягає в тому, що в основі звіту лежать подія, що виражається у словесній формі, а в основі репортажу - події, явища, факти, що виражають момент зміни як в часі, так і в просторі. Французький дослідник Жан-Домінік Буше вважає репортаж найближчим до кіно і телебачення з-поміж усіх журналістських жанрів і стверджує, що необхідно завжди продумувати сценарій до репортажу: "Сприймати подію як спектакль - це усвідомлювати її як щось, варте бути побаченим і почутим.Як зазначають дослідники жанру, на початку 20-х років репортаж стає способом отримання, пошуку фактів, боротьби за факти, причому цілком було проігноровано особистість репортера. Федотова констатує, що слово "репортаж" на сторінках спеціальної преси у той час можна зустріти, але зміст поняття був іншим [35]. В інших тогочасних джерелах репортаж трактують як жанр, який дає змогу в живій формі розповісти про події, нові факти. Перед репортерами ставиться вирішення таких завдань: відтворюючи події, розкрити процес розвитку суспільства; чітко оцінити факти, поміркувати над ними, розкрити їх соціальний зміст; розповісти про одну подію; розкрити незвичайне у звичайному; залучити читача до узагальнення окремих фактів тощо. Одні дослідники наголошують на необхідності попереднього збору матеріалу з теми, без чого репортер не зможе вийти на рівень узагальнення, інші стверджують, що автор має право на існування різних за оперативністю видів репортажу та способів досягнення аналітичності й публіцистичності (спогади, документи, вивчення статистики тощо).Репортаж - це оперативна форма емоційного, наочного зображення подій, учасником або свідком яких був сам автор. Репортаж - це наочне уявлення про подію через безпосереднє сприйняття журналіста, який залучає до побаченого ним і читачів. n активна роль особистості репортера, що дозволяє не тільки побачити подію очима журналіста, але й провокує самостійну роботу читацької уяви. Репортаж у пресі може бути як подієвим, так і тематичним - про події, які обєднані однією темою, але відбуваються у різний час. За способом відтворення події подієві репортажі можуть бути прямими (класично - репортаж зі спортивних змагань, урочистих засідань, концертів) - репортажі, що транслюються одночасно з подією, яка відбувається.В основі репортажу - новина в динаміці, цей жанр розгортає подію у часі, передає враження, мінливість події. Мова репортажу поєднує документальність і художність, що повинні бути в ідеальному балансі, якщо буде переважати художність, то репортаж вийде белетристикою, а якщо документальність - то сухим і нецікавим. У сукупності з наочністю, тобто описом деталей і подробиць, послідовність викладу створює ефект присутності репортера на місці події. Репортаж багато втратить, якщо буде перевантаженим інтелектуальними сентенціями, складними порівняннями, заплутаними емоціями. В його основі лежить невимушене спілкування журналіста зі співрозмовниками, показ сьогодення, що переплітається з минулим, драматургія епізоду, тривалого в часі, різноманітного за прийомами, але єдиного за стилем твору, де сам репортер виступає як людина, що добуває цікаві свідчення і факти, але не надто претендує на їх узагальнення.В часи Радянського Союзу журналіст не мав права виявляти свою позицію, журналістика повністю була залежна від ідеології, влади. Цей жанр не лише повідомляє про подію, але й дає можливість завдяки автору спостерігати її. Проте дуже часто під рубрикою "репортаж" подають зовсім інші жанри. Фахівці вважають, що репортаж - це: n певна новела, есе, в якому присутні описи сцен, дійових осіб, декорацій, запахів, звуків, кольорів; Найголовніше репортерське мистецтво - уміти зєднати головну ідею й факти, які побачив журналіст. n Репортаж складається з візуалізованих словесних картин життя, але споглядальний елемент має бути мінімальним.Оцей "первісний гріх" національної преси і викликає до життя методи збору матеріалів, що були описані колись американським письменником Марком Тв

Зміст

Вступ

Розділ І. Репортаж як жанр журналістики

1.1 Походження та функції репортажу

1.2 Етапи становлення репортажу

1.3 Типологічні ознаки та види репортажу

1.4 Особливості мови, стилю та композиції репортажу

Розділ ІІ. Репортаж як оригінальний спосіб подачі інформації

2.1 Майстерність репортажу

2.2 Новації при підготовці сенсаційних репортажів

2.3 Перспективи подолання жанрової кризи

РОЗДІЛ ІІІ. Спроба вираження журналістської позиції у репортажі "Півстоліття пліч-о-пліч"

Висновки

Список джерел інформації