Репаративна регенерація множинних та поєднаних переломів кісток кінцівок - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наукНауковий консультант: доктор медичних наук, Коструб Олександр Олексійович, Український науково-дослідний інститут травматології та ортопедії МОЗ України, керівник відділу спортивної та балетної травми Богомольця, кафедра ортопедії та травматології доктор медичних наук, професор Бруско Антон Тимофійович, Український науково-дослідний інститут травматології та ортопедії МОЗ України, керівник відділу патоморфології доктор медичних наук, доцент Жук Петро Михайлович, Вінницький державний медичний університет ім. Захист відбудеться “3 жовтня 2000 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.606.01 при Українському науково-дослідному інституті травматології та ортопедії за адресою: 01601, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського науково-дослідного інституту травматології та ортопедії за адресою: 01601, м. Визначено роль і значення центральних периферійних ланок нейроендокринної системи в процесі репаративного остеогенезу при таких переломах.В своїй більшості пошкодження мирного часу викликані механічним фактором, а серед цих пошкоджень значна кількість, близько 20% складають множинні та поєднані травми, а питома вага переломів кісток кінцівок в загальній структурі таких пошкоджень сягає до 90% (Нечаев Є. Г. із співавт., 1993; Бецишор В.К. із співавт., 1991-95; Цибуляк Г.Н., 1995; Корж А.А., 1996; Рубленик І. М. та спвівавт., 1996; Мусалатов Х.А., 1998-99). Проте відсутність єдиної лікувально-діагностичної доктрини у постраждалих з множинними та поєднаними переломами кісток кінцівок в медицині мирного часу призводить до великого відсотку ускладненого перебігу репаративної регенерації, а в кінцевому рахунку до результатів, що не завжди задовольняють, як пацієнта, так і лікаря, що безпосередньо відбивається на якості життя і вказує на соціальну значущість проблеми (Гайко Г.В., 1996; Чемеріс із співавт., 1996; Вернігора І.П., Гайко Г.В., Грицай М.П. та ін., 1998; Жуков Ю.Б., Калінкін О.Г., 1998; Корж М.О. із співавт., 1998; Кондрашов А.М. із співавт., 1998; Радомський О.А., Волошин О.І. та ін., 1998). Відсутність єдиних концептуальних положень відносно перебігу репаративного остеогенезу, характеру, терміну консолідації множинних переломів та переломів на фоні торакальних і абдомінальних пошкоджень, що призводить до протиріччя в лікувальній тактиці таких постраждалих, стало основою для проведення даного дослідження. До сьогодні немає даних про комплексне вивчення механізмів відновлювальних процесів в кістковій тканині на етапах перебігу травматичної форми, чітко не сформульовані фактори впливу на репаративний остеогенез після множинних переломів та переломів поєднаних з пошкодженнями грудних органів та черева, що й визначило актуальність даного дослідження. Постраждалі з множинними переломами розрізнялись за локалізацією переломів, в першому клінічному масиві пацієнтів з односторонніми суміжними переломи становило 7, тих, що мали двосторонні переломи однойменних кісток було 9, переломів з асиметричною локалізацією діагностовано в 6 пацієнтів, хворих з перехресною локалізацією переломів відмічено у 5, більшість становила пацієнтів з односторонніми несуміжними переломами - 17, в другому клінічному масиві постраждалих з односторонніми суміжними переломами було 19, пацієнтів, що мали двосторонні переломи однойменних кісток становило 21, асиметрична локалізація переломів мала місце у 9 пацієнтів, ще 9 становили пацієнти з перехресною локалізацією зон пошкодження, а 24 також, були пацієнти з односторонніми несуміжними переломами, таких спостережень.Підсумовуючи аналіз впливу травматичних факторів на перебіг процесів репаративної регенерації кісткової тканини після переломів, поєднаних з пошкодженнями органів живота та грудної клітини, проведений на основі математичного моделювання за методами групування, кореляційного аналізу найменших квадратів парних і множинних звязків, уточненням статистичних гіпотез на основі теореми про умовні вірогідності, можна відмітити, що не всі фактори є суттєвими. Розвиток пневмонії в перебігу травматичної хвороби саме на ранніх етапах репаративної регенерації також може спонукати збільшення терміну консолідації при поєднаних переломах. Проведені експериментальні дослідження, дозволили отримати дані про закономірності та особливості перебігу репаративної регенерації кісткової тканини при множинних та поєднаних переломах, а також якісні та кількісні дані про функціональні зміни в центральних та периферійних ланках нейроендокринної системи.