Репаративні та протизапальні властивості нової мазі на основі ксероформу (експериментальне дослідження) - Автореферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ РЕПАРАТИВНІ ТА ПРОТИЗАПАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ НОВОЇ МАЗІ НА ОСНОВІ КСЕРОФОРМУ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки та техніки України, БЕРЕЗНЯКОВА Алла Іллівна, Національний фармацевтичний університет МОЗ України, завідувач кафедри патологічної фізіології Офіційні опоненти:доктор медичних наук, професор МОХОРТ Микола Антонович, Інститут фармакології та токсикології АМН України, завідувач відділу фармакології серцево-судинних засобів доктор медичних наук, професор СТЕПАНЮК Георгій Іванович, Вінницький національний медичний університет ім. Захист відбудеться „19” травня 2004 р. о 1500 год. на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д.26.550.01 при Інституті фармакології та токсикології АМН України за адресою: 03057, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту фармакології та токсикології АМН України (03057, м.Сучасні вимоги до місцевих ранозагоюючих та протиопікових лікарських засобів передбачають: можливість використання препарату в різні фази ранового процесу, відсутність токсичної, алергізуючої та місцевоподразнюючої дії, широкий спектр антибактеріальної дії, високу антимікробну і протизапальну активність (Б.А. Це повязано з цілим рядом недоліків, які обумовлені застосуванням жирових основ: не забезпечують сорбції ранового ексудату, здатні окислюватися („прогіркання” основи), мають низький вихід діючої речовини, призводять до розвитку „парникового” ефекту, у ряді випадків відбувається „закисання” рани (Б.А. Більшість лікарських засобів, які використовують при лікуванні ран та опіків недостатньо ефективні для пригнічування мікрофлори, зокрема синьогнійної палички, гальмування запального процесу, очищення ран від гнійно-некротичних мас. Зясувати механізми дії мазі "Димексером" (вплив на синтез нуклеїнових кислот; рівень РН шкіри; окислювально-відновного потенціалу шкіри; активність ферментів шкіри: аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, лужної фосфатази, креатінфосфокінази). При порівнянні терапевтичного ефекту мазі „Димексером” (при опіках, ранах, контактному дерматиті) з препаратами порівняння (10% ксероформною маззю, лініментом бальзамічним за Вишневським, 10% метилурациловою маззю), вона не тільки не поступалася, а в більшості випадків переважала дію останніх.Експериментальні дослідження були виконані на 642 лабораторних тваринах, у тому числі на 30 білих мишах масою 18-20 г, 582 білих щурах масою 180-200 г, 20 морських свинках масою 600-660 г, 10 кролях породи Шиншилла масою 2,5-3,0 кг. Розрахунок ефективної дози мазі "Димексером" проводили за методом, заснованому на лінійній залежності ефекту від випробуваних доз (Б.М. Протиопікову дію мазі "Димексером" вивчали на моделі термічного опіку у щурів, що викликали за допомогою аплікації розігрітої до 100° металевої пластинки площею 113 мм2 спеціального пристосування (Л.М. Вивчення ефективності мазі "Димексером" при запальних захворюваннях шкіри проводили на моделі контактного дерматиту у щурів, який відтворювали шляхом дворазових аплікацій 0,1 мл 2,5% спиртового розчину 2,4 - динітрохлорбензолу на попередньо депильовані ділянки шкіри бічної поверхні тулуба експериментальних тварин. Оцінку протизапальної дії мазі проводили за показниками температури ураженої ділянки шкіри, зменшенням або зникненням еритеми і набряку, зміною РН шкіри, окислювально-відновного потенціалу шкіри, а також за даними гістоморфологічного дослідження шкіри експериментальних тварин (В.С Мельникова, 1980).При нашкірному нанесенні білим щурам мазі "Димексером" у дозах від 340 мг/кг до 25000 мг/кг загибелі тварин не відбувалося, що дозволяє віднести її до VI класу токсичності за класифікацією К.К. Мазь "Димексером" пригнічує ріст Staphilococcus aureus АТСС 25923, Esherichia coli АТСС 25922, Bacillus subtillis АТСС 6633, Pseudomonas aerugenosae АТСС 25853, Candida albicans АТСС 184 (діаметр зони затримки росту коливається від 18,6 - 30,1 мм). На відміну від 10% ксероформної мазі, "Димексером" активний стосовно синьогнійної палички (діаметр зони затримки росту складає 18,6 мм). Антиексудативна активність мазі "Димексером", визначена на моделі карагенінового набряку лап у щурів при профілактичному її застосуванні в ефективній дозі (50 мг/кг), складає 33,8%, що на 10-12% (р<0,05) більше, ніж у препаратів порівняння - лініменту бальзамічного за Вишневським і 10% ксероформної мазі.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ