Реорганізація Д. Клячківським підпільної мережі Організації українських націоналістів бандерівської та Української повстанської армії Північ у 1944-1945 роках - Статья
Аналіз дій українського національно-визвольного руху на Волині та Поліссі на завершальному етапі Другої світової війни. Опис реорганізації Д. Клячківським керівних органів та низових ланок підпілля Організації українських націоналістів бандерівської.
При низкой оригинальности работы "Реорганізація Д. Клячківським підпільної мережі Організації українських націоналістів бандерівської та Української повстанської армії Північ у 1944-1945 роках", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Клячківським підпільної мережі ОУН(Б) та УПА-Північ у 1944-1945 рокахСтановище українського національно-визвольного руху на Волині на завершальному етапі Другої світової війни у період, коли ця територія знову потрапила під контроль радянського партійного керівництва, і на сьогодні залишається маловивченим. Командир УПА-Північ Дмитро Клячківський-«Клим Савур» («Охрім») у липні 1944 року перебував за лінією фронту на німецькому боці, а його заступник Ростислав Волошин-«Горбенко» відбув на установчий з’їзд Української головної визвольної ради, функції головного командира УПА і керівника проводу ОУН(б) на ПЗУЗ кілька місяців на вже опанованій радянською владою частині Волині та Полісся виконував Яків Бусел-«Заславський». Наприклад група УПА «Турів», яка діяла на території Волинської області, нараховувала на 1 січня 1944 року 3048 повстанців, не враховуючи дрібніших підрозділів, а вже на 15 серпня у її складі залишилось тільки 1270 повстанців. За час переходу фронту, який тривав півроку, група втратила: вбитими - 378 повстанців; пропавшими без вісті - 248 повстанців; дезертирували - 260 повстанців; перейшли на бік радянської влади - 272 повстанці; звільнено додому з різних причин - 620 вояків [5, с. Дмитро Клячківський був змушений провести інспекційну поїздку і у Совпенському лісі Людвипільського району Рівненської області зачитав «Верещаці» 12 пунктів звинувачень, серед яких основними були наступні: чому скеровані у квітні-травні 1944 року на Східну Україну три сотні і дві окремі чоти з групи УПА «Тютюнник» були повністю розбиті військами НКВС; чому відділи УПА цієї групи, маючи на озброєнні артилерійські гармати, не використовували їх під час бойових зіткнень з радянськими військовими частинами; чому на території Генеральної Округи погано працює зв’язок; чому підпорядковані «Верещаці» члени ОУН(б) не дисципліновані і виконують накази зверхників тільки за власним бажанням; чому у звітах з роботи у житомирській і Київській областях подано недостовірну інформацію, що нібито там підпільна робота виглядає набагато краще чим у Рівненській області; з яких причин припинено формування і відправлення на схід боївок; чому не проводяться наради з керівним активом Генеральної округи; у зв’язку з чим ослаблено пропаганду серед населення та видання з цією метою листівок, газет та інших друкованих матеріалів [6, с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
