Хірургічне лікування хворих з ускладненнями портальної гіпертензії при цирозі печінки. Розробка рентгенендоваскулярної хірургічної тактики лікування цих ускладнень на основі результатів дослідження порушень регіонарного спланхнічного кровообігу.
Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукЗахист відбудеться "27" листопада 2003 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.02 при Харківському державному медичному університеті МОЗ України за адресою: 61022, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного медичного університету МОЗ України за адресою: 61022, м. З метою покращення результатів хірургічної корекції ускладнень ПГ у хворих на ЦП у стадії суб-і декомпенсації розроблено новий спосіб РХВ, а саме, трансумбілікальна катетеризація ворітної вени (ТУКВВ) з проведенням внутрішньопортальної інфузійної терапії в поєднанні з емболізацією селезінкової артерії (ЕСА). РХВ в поєднанні з ТУКВВ сприяють зниженню вираженості проявів ПГ, поліпшенню основних функціональних проб печінки, показників портальної гемодинаміки, сприяють високому рівню (87,8%) виживання хворих протягом 1,5 і більше років і поліпшенню якості їх життя. Застосування комплексного підходу до оцінки порушень регіонарної спланхнічної гемодинаміки, вибору показань і тактики хірургічного лікування, методик РХВ з використанням розробленого методу ТУКВВ в поєднанні з ЕСА дозволили досягти позитивних результатів у 75,6% хворих.Значна кількість хворих на цироз печінки (ЦП) звертається за медичною допомогою в стадії суб-і декомпенсації печінкової функції при наявності поєднаних ускладнень портальної гіпертензії (ПГ): кровотечі з варикозно розширених вен (ВРВ) стравоходу і шлунка, асциту, спленомегалії (СМ), вторинного гіперспленізму (ВГ), паренхіматозної жовтяниці та портосистемної енцефалопатії (Подимова С.Д., 1993). Загальним недоліком хірургічних втручань є спрямованість не на лікування основної причини, а на боротьбу з ускладненнями ПГ; у звязку із цим жоден з існуючих способів, за винятком ортотопічної трансплантації печінки, не сприяє збільшенню тривалості життя хворих (Буланов К.І., Чуклін С.Н., 1999; Lucey M.R. et al., 1992). У літературних джерелах ми не знайшли відповідних робіт, які б освітлювали можливості застосування РХВ у поєднанні з трансумбілікальною катетеризацією ворітної вени (ТУКВВ) та проведенням внутрішньопортальної інфузійної терапії (ВПІТ) з метою адекватного купірування портального кризу; не надано даних про ефективність їх поєднаного впливу на морфофункціональний стан печінки та селезінки, а також ворітно-печінкову гемодинаміку. Разом із цим, і сьогодні існують розбіжності відносно вибору оперативного втручання у хворих з ПГ при ЦП у стадії суб-і, особливо, декомпенсації печінкової функції, відсутній індивідуалізований підхід до хірургічного лікування та послідовність виконання РХВ. Здобувач зробив внесок у виконання НДР: розроблено в експерименті два нових способа рентгенхірургічного лікування хворих з ускладненнями ПГ, впроваджена комбінована методика рентгенхірургічного лікування ПГ, а саме, ТУКВВ в поєднанні з РХВ; розроблено практичні рекомендації для покращення результатів хірургічного лікування хворих з ускладненнями ПГ при ЦП.До основної групи увійшли 98 хворих, у яких були виконані РХВ як самостійно, так і в поєднанні з ТУКВВ. (1984) був такий: а) стадія компенсації (портальний тиск до 300 мм вод.ст.) - у 26 (15,0%) хворих; б) стадія субкомпенсації (від 300 до 400 мм вод.ст.) - у 84 (48,6%); в) стадія декомпенсації (більше 400 мм вод.ст.) - у 63 (36,4%) хворих. За даними УЗД гепатомегалія була виявлена в 63 (36,4%) хворих, у 23 (13,3%) печінка була зменшена в розмірах. У 149 (86,1%) хворих виявлено ВРВ стравоходу та шлунка, з них 125 (72,3%) хворих надійшли з клінікою кровотечі із ВРВ. (1987), була наступна: крововтрата I ступеня важкості - у 12 (9,6%) хворих, крововтрата ІІ ступеня - у 46 (36,8%) і ІІІ ступеня - у 67 (53,6%) хворих.Виконання традиційних хірургічних втручань у хворих з поєднаними ускладненнями ПГ в стадії суб-і, особливо, декомпенсації печінкової функції (клас В і С за Child-Pugh) супроводжується високою післяопераційною летальністю (19,4% та 80,0%) внаслідок тяжкого загального стану хворих, наявності супутніх захворювань та прогресування печінкової недостатності. Виконання РХВ в поєднанні з ТУКВВ і проведенням ВПІТ призводить до вираженої перебудови артеріального кровообігу в судинах ГЛБ, а також до покращення ворітнопечінкового кровотоку за рахунок адекватного зниження портального тиску та зменшення внутрішньопечінкового портального блоку. Декомпресія селезінки після виконання ЕСА у ранньому післяопераційному періоді призвела до утворення у 74,1% хворих зон інфарктів селезінки від 1 до 5 см, зменшенню у 83,8% хворих розмірів селезінки на 2-5 см і, як наслідок, пригніченню її патологічної функції, що проявилося покращенням у 63,5% хворих картини периферійної крові та купіруванням проявів ВГ. У хворих з ПГ у стадії компенсації печінкової функції (клас А за Child-Pugh) показано виконання традиційних хірургічних втручань; у стадії суб-і декомпенсації (клас В і С за Child-Pugh) - показано застосування РХВ.