Аналіз основ ренесансно-гуманістичних ідей, які сприяли глибшому розумінню загальної традиції релігійної і філософської думки в середині ХV, і на початку ХVІІ століття. Огляд напрямків течій духовної культури у православних, католиків і протестантів.
ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ ІМЕНІ Г.С. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософських наукДосліджуючи комплекс ренесансно-гуманістичних ідей, сформованих в Україні впродовж XV - початку XVII ст., і вводячи у науковий обіг не лише мало відомі або й зовсім невідомі імена, а й зміст творчості цих авторів ми усвідомлюємо нашу упередженість про нездатність вітчизняних мислителів до богословського осмислення й узагальнень і таким чином долаємо упослідження своєї богословської школи і традицій. Вивчення проблеми ренесансного гуманізму в Україні є необхідною складовою історико-філософського і релігієзнавчого дослідження, оскільки тематичні трансформації виражають найбільш істотно процеси, які відбуваються в суспільному житті і релігійно-церковному комплексі християнства. Тим більше, що дослідження проблеми ренесансного гуманізму в українській історії філософії і релігієзнавстві досі не проводилося, а новації в діяльності християнських церков в Україні XV - поч. Досі історики філософії і релігії України торкалися у своїх публікаціях окремих питань ренесансного гуманізму в Україні лише фрагментарно, спираючись переважно на відомі твори полемістів. Грушевського “Культурно-національний рух на Україні в XVI-XVII ст.” (Київ-Львів, 1912) та “З історії релігійної думки на Україні” (Київ, 1925). М.Грушевський, говорячи про цей рух, навіть не вживає термін “Ренесанс”.розкривається джерельна база, науково-теоретична новизна дослідження та практична значимість одержаних результатів;“Становлення гуманізму в Україні” присвячено аналізу становлення гуманізму в Західній Європі й Україні, зокрема. У 1-му параграфі “Епоха” подається характеристика доби, наголошується на важливих зрушеннях, які відбулися у філософії та релігії, де під терміном “Відродження” розумілася сукупність учень, автори яких, спираючись на ренесансний неоплатонізм, обґрунтовували земне стихійне самоутвердження людської особистості та її прагнення охопити і осмислити світ у його цілості. Гуманісти звеличували людину - творця історії, проголошували людину рівною Богові. Головною рушійною силою історичного розвитку і суспільного прогресу гуманісти вважали мудрість, розум, знання, освіту, виховання патріотичних почуттів, любові до вітчизни. Не применшуючи ролі Польщі в справі підготовки високоосвічених кадрів для України, мусимо, проте, зауважити, що вплив польської мови й культури на українську в XV-XVI ст., часто бездоказово перебільшують, накладаючи на цей маловивчений період реалії XVII-XVIII ст., коли розвиток Польщі продовжувався по висхідній, а Україна потрапила до складу московської імперії.
План
. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
