Функціональний стан нирок у хворих на доброякісну гіперплазію простати у передопераційному та післяопераційному періодах. Активність необмеженого протеолізу, фібринолітичної, про- та антиоксидантної систем крові при оперативному лікуванні гіперплазії.
При низкой оригинальности работы "Ренальна дисфункція при трансуретральній резекції доброякісної гіперплазії простати і шляхи її корекції", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Державна установа «інститут урології академії медичних наук України» Роботу виконано в Буковинському державному медичному університеті МОЗ України. Федорук Олександр Степанович, Буковинський державний медичний університет МОЗ України, завідувач курсу урології кафедри хірургії та урології. Захист відбудеться „30” листопада 2010 року о 14:30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.615.01 при Державній установі “Інститут урології АМН України” за адресою: 04053, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Державної установи “Інститут урології АМН України” за адресою: 04053, м.Відсоток хворих на ДГП становить за різними даними: від 10% у чоловіків 40 років до 84% у чоловіків старших за 60 років (Возіанов О. Ф. та співав., 2003; Пасєчніков С. П. та співав., 2004; Стусь В. П. та співав., 2002; Лоран О. Б. и соавт., 2005); при диспансерних обстеженнях чоловіків старших за 50 років виявляється в 10-15 % (Лоран О. Б., и соавт., 2005); гістологічні ознаки ДГП наявні в 50% чоловіків у віці від 50 до 60 років і у 80% - 90% чоловіків у віці від 70 до 80 років (Возіанов С. О., Гжегоцький М. Р., Шуляк О. В. та ін., 2003). Під час аутопсії гістологічні ознаки ДГП визначаються у 8% чоловіків у віці до 30 років, в 11% - до 40 років, більш ніж у 40% - до 50 років і більш наж у 90% - після 80 років (Возіанов О. Ф., 2008). Враховуючи те, що перебіг операційного стресу поглиблює ренальну дисфункцію (Возіанов С. О., Гжегоцький М. Р., Шуляк О. В. та ін., 2005), необхідним є вивчення патогенетичних шляхів корекції функціонального стану нирок при оперативному лікуванні ДГП. Мета дослідження: покращення результатів лікування хворих на доброякісну гіперплазію простати при трансуретральній резекції шляхом вивчення функціональних порушень нирок в до-і післяопераційному періоді та розробити шляхи корекції ренальної дисфункції. Провести оцінку результатів лікування хворих на доброякісну гіперплазію простати з ренальною дисфункцією при трансуретральній резекції простати. гіперплазія простата антиоксидантний оперативнийУ всіх досліджуваних групах швидкість клубочкової фільтрації становила вірогідно (І група - 76,52±5,98 мл/хв, р<0,001; ІІ група - 84,55±5,89 мл/хв, р<0,05; ІІІ група - 71,39±4,20 мл/хв, р<0,001) нижчий рівень при зіставленні з контрольною групою (99,23±2,65 мл/хв). Проведені дослідження стану прооксидантної системи крові показали, що у доопераційному періоді у першій (2,77±0,10 Е 232/мл крові), другій (2,76±0,06 Е 232/мл крові) та третій (2,92±0,04 Е 232/мл крові) групах спостерігали вірогідне (р<0,01) збільшення концентрації дієнових конюгатів (ДК) при зіставленні з контрольною групою (2,46±0,06 Е 232/мл крові), а також у пацієнтів першої (10,60±0,31 мкмоль/л) та другої груп (10,76±0,26 мкмоль/л) малоновий альдегід (МА) еритроцитів становив вірогідно (р<0,05) вищі величини при зіставленні з контролем (9,76±0,27 мкмоль/л). Особливістю процесів окиснювальної модифікації білків у доопераційному періоді у всіх досліджуваних групах (контроль - 14,63±0,81 о.од.г. білка; І група - 20,03±0,98 о.од.г. білка; ІІ група - 18,01±0,63 о.од.г. білка; ІІІ група - 19,34±0,72 о.од.г. білка) була вірогідно (р<0,01) вища активність у ланці аліфатичних кетондинітрофенілгідразонів (АКДНФГ) основного характеру. Встановлено, що у першій, другій та третій групах під час оперативного втручання показники сумарної (контроль - 1,45±0,06 мл/год; І група - 1,20±0,05 мл/год; ІІ група - 1,14±0,05 мл/год; ІІІ група - 1,12±0,05 мл/год), ферментативної (контроль - 0,66±0,03 мл/год; І група - 0,55±0,02 мл/год; ІІ група - 0,52±0,02 мл/год; ІІІ група - 0,55±0,01 мл/год) та неферментативної (контроль - 0,78±0,03 мл/год; І група - 0,65±0,03 мл/год; ІІ група - 0,61±0,02 мл/год; ІІІ група - 0,62±0,01 мл/год) фібринолітичної активності крові вірогідно (р<0,05) нижчі при зіставленні з контролем. Моніторинг показників стану фібринолітичної активності крові на 3-ю добу післяопераційного періоду у першій, другій та третій групах демонструє зменшення ферментативного фібринолізу (контроль - 0,78±0,03 мл/год; І група - 0,70±0,02 мл/год, р<0,05; ІІ група - 0,68±0,02 мл/год, р<0,05; ІІІ група - 0,71±0,01 мл/год, р<0,05), внаслідок чого зменшується сумарна фібринолітична активність (контроль - 1,45±0,06 мл/год; І група - 1,31±0,04 мл/год, р<0,05; ІІ група - 1,28±0,03 мл/год, р<0,05; ІІІ група - 1,33±0,02 мл/год, р<0,05) крові.В дисертації проведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі - підвищення ефективності лікування хворих на ренальну дисфункцію внаслідок доброякісної гіперплазії простати при її трансуретральній резекції, шляхом ранньої діагностики порушень функціонального стану нирок і впровадження в клінічну практику удосконаленого методу нефропротекторної терапії, що має суттєве значення для урології.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы