Аналіз релігійно-історіо-філософських поглядів Лесі Українки періоду написання драматичної поеми "На руїнах". Розкриття ідеї духовного занепаду народу як причини його національного і соціального занепаду. Способи подолання історичної кризи народу.
При низкой оригинальности работы "Релігійно-історіо-філософський мотив драматургії Лесі Українки", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Релігійно-історіо-філософський мотив драматургії Лесі Українки
Заяц Т.М.Необхідність осмислення історичної долі українського народу, глибинних причин трагічності його сучасного стану та способів його подолання спонукає також до більш уважного прочитання творів “велетів духу” українського письменства, які гостро переживали й усвідомлювали болісні перипетії історії свого народу. Історіософськими вважаються спроби дати відповіді на питання про причини та рушійні сили історії, її сенс, мету і спрямування, роль і місце людини й народу в історичних процесах. Леся Українка тричі зверталася до пророчої теми у драматичних поемах: “Вавілонський полон” (пророк-митець), “На руїнах” (пророк), “Касандра” (пророк і псевдопророк). В ньому автор обґрунтовує думку про те, що “провідним мотивом драматичних творів Лесі Українки на біблійну тематику є колізія провини-покарання-спокути, яка забезпечує внутрішню драматизацію подій і стає основою для виявлення морально-ціннісного змісту творів. Розривання гріхами (від гріха ідолопоклонства й до усіх інших) первісного, основоположного звязку народу з Творцем, з Його животворним Духом любові, правди і добра, вело народ до остиглості сердець, звикання до неправди і несправедливості, призводило до хаотизації та руйнування суспільного життя.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
