Релігійно-моральна оцінка соціальних перетворень у збірці "Віхи" і сучасність - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукДослідження типів світоглядів і обумовлених ними програм діяльності людини складає одну з важливих задач філософії в цілому, і релігієзнавства, зокрема. Вийти зі становища, що створилося, без революцій та утвердження нових моделей світоглядного монізму може допомогти усвідомлення уроків минулого, трагічного досвіду початку ХХ століття і релігійно-моральної оцінки, що дали революційним перетворенням представники “віхівства”. У Росії, за винятком статей Ю.М.Давидова, П.П.Гайденко, Г.Померанця, інтерес до “Віх” реалізувався у формі робіт науково-популярного і довідкового характеру. Акцент був зроблений на констатації основних ідей збірника і їхньої значимості для сучасної російської інтелігенції, а також на полеміці навколо “Віх”. Мета дослідження: спираючись на ідеї “Віх”, визначити структуру, особливості й аксіологічний зміст світогляду російської революційної інтелігенції, дати релігійно-моральну оцінку результатам його практичного втілення та обгрунтувати значущість концепцій “віхівців” для аналізу соціально-політичних реформ і змін у духовній сфери, що відбуваються в сучасній Україні.На захист “віхівських” вимог викоренити революціонізм і нігілізм стали архієпископ Антоній (Храповицький), А.Білий, Е.М.Трубецькой, В.В.Розанов. Опоненти “Віх”, за винятком авторів збірки “Інтелігенція в Росії”, обмежилися емоційними і поверхневими нападками у формі популярної публіцистики. Проблему ставлення інтелігенції до релігії піднімає Є.С.Елбакян, військовий психолог В.О.Пономаренко виявляє в “Віхах” рецепт становлення вільної, сильної, вольової особистості. Він вважає, що авторам “Віх”, насамперед С.М.Булгакову, задовго до 1917 р. вдалося відчути тоталітаристський підтекст людинобожої революції, пророчити трагічні результати витиснення моральності політичною необхідністю. Джерелознавчу основу розділу, поряд із “Віхами”, складають роботи М.О.Бердяєва (“Духовна криза інтелігенції”, “Витоки та зміст російського комунізму”, “Руська ідея”), С.М.Булгакова (“Карл Маркс як релігійний тип”, “Два града”) С.Л.Франка (“Фр.У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове рішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні змісту світогляду російської революційної інтелігенції і релігійно-моральної оцінці соціальних перетворень на початку і в кінці XX ст. шляхом комплексного аналізу філософії “віхівства”. Методологічна цінність “Віх” - у сполученні метафізики, релігійно-етичного осмислення соціальної форми руху матерії і політичного прогнозування. “Віхівці” передбачили релігієзнавчі концепції А. Ця редукція є модифікацією релігійного нігілізму, коли в інтересах спекулятивних утопічних схем належного світопорядку знецінюються абсолютні цінності. Він уособлює в собі тип світогляду, смислова спрямованість до світу якого обмежується сферою феноменального “зовнішнього улаштування”, а домінуючим є орієнтир на максимально обмежений у потоці історичного часу вихід за межі пануючих моделей життя суспільства і надшвидкий демонтаж механізмів його життєзабезпечення.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ