Релігійно-культурологічна концепція К.Г. Юнга - Автореферат

Інститут філософії імені Г.С. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукКирюшко Микола Іванович, кандидат філософських наук, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту філософії імені Г.С. Дисертацію присвячено дослідженню релігійно-культурологічної концепції К.Г. Юнга. В роботі доводиться, що розуміння релігії та культури швейцарським мислителем виступає складовою частиною всього його вчення. Відповідно досліджуються основні методологічні підходи та концептуальні положення юнгівського вчення та їх вплив на релігійно-культурологічні погляди К.Г. Юнга.Сучасна ситуація в українському суспільстві теж характеризується підвищеним інтересом до духовних проблем, прагненням дати відповідь на питання значимості релігії та культури в житті народу й окремої особи. Проте результатом цих спроб стало поступове усвідомлення того, що релігія та культура є необхідними умовами творчої самореалізації людини через покладання смислів, поза якими унеможливлюється віднайдення і ствердження сенсу людського буття, розуміння особливостей суспільного та індивідуального розвитку. Спостерігається тенденція до подолання редукціоністських методологій, пошуку нових підходів до зясування сутності релігії та культури, врахування здобутків світової наукової думки. Швейцарський вчений залишив помітний слід у дослідженні природи релігії та культури, заклав основи їх герменевтичного аналізу, обґрунтував нове бачення взаємозвязку релігії й різних сторін людського буття, дав поштовх подальшому розвитку релігієзнавчої науки. Зокрема, важливим є уточнення поглядів швейцарського мислителя на релігію та культуру, актуальність яких як з релігієзнавчої, так і культурологічної точки зору має сталу тенденцію до зростання.У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається обєкт, предмет, мета і задачі дисертаційного дослідження, його методологічні основи, розкривається наукова новизна роботи, зясовується її теоретична й практична значущість, відзначається апробація результатів дослідження. Юнга та дослідницьку літературу, присвячену юнгівському вченню, доводить необхідність концептуального розгляду його релігійно-культурологічних поглядів. Теоретична спадщина швейцарського мислителя складає більше 20 томів і має значний вплив на розвиток гуманітарної думки кінця ХХ століття, давши значний поштовх становленню різних сфер знань. Юнга: "Символи трансформації", "Психологічні типи", "Mysterium coniunctionis", "Психологія та алхімія", "Синтетичний чи критичний метод", "Особисте та надособисте, чи колективне несвідоме", "Поняття колективного несвідомого" свідчить, що методологічні та базові положення "аналітичної психології" слугують основою його поглядів на релігію та культуру. Юнга: "Психологія і релігія", "Про психологію східних релігій та філософій", "Феноменологія духу в казці", "Відповідь Іову", "Спроба психологічного тлумачення догмату про Трійцю", "Йога та Захід", "Сучасність та майбутнє", "Про становлення особи" містять основні положення його релігійно-культурологічної концепції і дозволяють відтворити концептуальний характер його релігійно-культурологічних поглядів.Точкою відліку в його методології стає людина, її внутрішній світ: метафізична проблематика замінюється на психологічну та трансцендентну (межову), мислитель постійно шукає за окостенілою формою живий імпульс людської душі. Юнг підкреслює, що оскільки релігія має суттєве психологічне начало, до неї слід підходити з наукової, а не філософської точки зору, хоча рефлексія завжди присутня. На його думку, існують межі раціонального підходу, а для розуміння сутності релігії і культури найвищим є духовний підхід, який передбачає зясування суті людської душі. Специфіка юнгівських поглядів на релігію полягає в тому, що джерела та причини релігійності мислитель вбачає передусім у психології самої людини, бо її мотиви глибоко вкорінені в людській суті. Юнг наділяє релігію і духовною функцією - констатацією душевного в людині.

Основний зміст роботи