Релігійно-філософська проблематика та її художнє втілення в англійському романі 1950-70-х років - Автореферат

Дніпропетровський національний університет Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі зарубіжної літератури Дніпропетровського національного університету. Науковий керівник: доктор філологічних наук Скуратовська Людмила Іванівна, професор кафедри зарубіжної літератури Дніпропетровського національного університету Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, доцент Нямцу Анатолій Євгенович, професор кафедри російської філології Чернівецького національного університету ім. Захист відбудеться “10“ 04 2001 року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.12 у Дніпропетровському національному університеті за адресою: 49065, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою: 49065, м.Актуальність теми дослідження обумовлена змінами в літературній ситуації країн Заходу 1950-70-х років; ці зміни потребують повного, всебічного вивчення, але існують аспекти, недостатньо висвітлені у вітчизняній науці. Переглядаються, критично спростовуються або набувають нового відображення в романі авторитетні філософські системи (марксизм, екзистенціалізм); світ сприймається як такий, що забув про Бога, і водночас потребує Бога. На тлі цих змін особливої актуальності в літературі та літературознавстві набуває питання про одвічні цінності людства, про існування таких культурних констант, що не підлягають негації, витримують усі критичні переглядання і знову доводять необхідність свого існування в людській свідомості. Ці питання знаходять своє відображення й у філософському романі, а в історії та сучасному існуванні цього жанру - у романі з релігійною проблематикою. Усе це визначає актуальність питань, досліджуваних у даній роботі: своєрідність релігійного філософствування найвидатніших англійських романістів; знаходження тих семантичних шарів, які не знайшли відображення в літературно-критичних творах, деклараціях митця, його автокоментарях, а виявляються шляхом філологічного літературознавчого прочитання (аналізу) самої художньої тканини - сюжету, співвідношенням образів, характерології, мовної поведінки героїв, оповіді автора.Другий розділ - “Філософський роман у контексті сучасного літературного процесу” - складається з двох підрозділів, у яких розглядаються питання співвідношення літератури і філософії, особливості та характерні риси філософського роману, їх трактування в працях сучасних науковців, місце й характер релігійно-філософської проблематики роману. Чи є її романи філософсько-художніми творами, чи філософія не має прямого відношення до її романів? Духовність - усвідомлення вищих надприродних сил, вищого розуму, добра й любові, які є головними для людини і якими вона повинна керуватися; звідси - необхідність пошуків Бога і трагічне переживання втрати суспільством віри, притаманні такому герою. У цих романах внутрішньою дійовою силою є усвідомлення божественної можливості творити, якою наділена людина, а також присутність Христа в кожному з нас, що покладає на людину нові обов?язки й нову відповідальність. Антропоцентризм теології доби постмодернізму приводить до втілення постулату святого Павла стосовно будь-якої людини: “І вже не я живу, а живе в мені Христос” (Послання до Галат, 2: 20), тобто кожна людина може йти шляхом Спасителя і повторити його жертву.У дослідженні виявляється, що релігійно-філософська проблематика в літературі ХХ ст. є притаманною не лише окремим творам, як вважалося в літературознавстві радянської доби, що це потужний та безперервний потік, і традиція релігійного філософствування в західній літературі ХХ ст. не переривалася. Визначаються семантично-образні шари в романі з релігійно-філософською проблематикою: 1) мотив “наслідування Христа” і подвиг Христа, здійснений звичайною людиною; 2) зображення шляхів усвідомлення Бога людиною; 3) втілення чи обговорення героями дискусійної теологічної проблематики; 4) образ митця в новому світі, співвідношення релігійної віри та художньої творчості; 5) віра та церква; критичне зображення фарисейства. Дисертант визначає своєрідність та складність поетичної або художньої семантики цих творів, не обмежуючись семантикою декларованою, заявленою. Виділяються певні змістовно-формальні риси роману з релігійно-філософською проблематикою, які притаманні цьому жанровому підвиду: семантичну функціональність назви твору, яка може містити біблійні образи та алюзії (“Агнець”, “Сила і слава”, “Володар мух”, “Ті, що втішають”); розробка біблійної образності в сюжеті твору; обговорення героями відомих постулатів віри в текстах романів, уведення дискусій на теологічні теми, творів героїв, їх сповіді, проповіді (твори Г.Гріна, А.Мердок); вплив жанру філософського діалогу, що започаткував Платон; розгортання біблійних алюзій в авторському коментарі, перетворення її на центральний символ роману; використання поетики видіння, жанру англійської літератури з часів поеми Вільяма Ленгленда “Видіння про Петра Ратая” (XIVCT.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ