Релігійний чинник соціально-економічної поведінки за умов глобалізаційних викликів - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наукРобота виконана на кафедрі галузевої соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Науковий керівник - доктор соціологічних наук, професор Яковенко Юрій Іванович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри галузевої соціології Захист відбудеться "19" червня 2003 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.30 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Зазначене проявляється на тлі суперечливих тенденцій, бо в одних соціумах посилюється прагнення збереження національної самобутності, релігійної ідентичності, а в інших - навпаки, що в цілому зумовлено неоднозначними “відгуками” суспільств на глобалізаційні “виклики”. Враховуючи, що, по-перше, між різними суспільствами, які певним чином репрезентують самобутні цивілізації, а також релігійні картини світу, є як спільні, так й альтернативні погляди стосовно праці, накопичення багатства, примноження капіталу тощо; по-друге, відбувається “ущільнення” соціокультурних контактів, а економічні звязки набувають динамічного характеру, то слід визнати, що вплив релігійних чинників на економічну поведінку за умов глобалізації має суперечливий характер та привертає увагу дослідників. Отже, вже вищезгадане дає підстави говорити про наявність актуальної проблемної ситуації для багатьох соціальних спільнот у світі, оскільки, з одного боку, в межах кожної цивілізації маємо усталені релігійні важелі регулювання економічної поведінки, а з іншого - має місце залучення певної країни до світової та регіональних економічних систем, а тому стає неминучим зіткнення різних соціальних практик у вигляді релігійно “ангажованих” засобів врегулювання економічних стосунків, які є легітимними лише в межах локальних цивілізацій. Суперечлива специфіка проблемної ситуації для вітчизняних громадян полягає в тому, що Україна заявила про свої європейські пріоритети, намір просування в напрямку входження в світову спільноту на засадах представницької демократії, ринкової економіки, зокрема принципів приватної власності та конкуренції, але такий вектор розвитку українського соціуму веде до ерозії ціннісного ядра православної культури, супроводжується поглибленням майнового розшарування, соціокультурною дезорієнтацією членів суспільства тощо. Тематизація релігійного підгрунтя економічної поведінки тісно корелює із необхідністю для країн, що зазнають глобалізаційних викликів, визначення пріоритетів соціокультурної політики, посилювати пошук власної національної моделі економічної ідентичності з опорою на ендогенні важелі регулювання економічної поведінки.У першому розділі “Теоретико-методологічні засади соціологічних концепцій впливу релігії на соціально-економічну поведінку” зроблено огляд теоретичних робіт, які присвячені вивченню релігійних аспектів детермінації соціальної поведінки. У наукових джерелах соціальна поведінка і, відповідно, такий її різновид, як економічна поведінка, визначалась як обумовлена закономірностями, що діють через соціальні інститути, зокрема релігію, які примушують індивіда керуватись певними соціальними нормами, у тому числі релігійними традиціями, водночас, зазначене є результатом складного процесу взаємодій, під час яких формуються “сенси та значення”, що в певній мірі визнаються всіма учасниками соціальних дій. Сутність взаємозвязку між вищеназваними поняттями виступає у вигляді такої моделі функціонування соціуму, в якій соціальна дія як одиничний акт функціонування одного індивіда є складовою системи соціальної взаємодії, а ця системність полягає в передбаченні зворотньої дії людини як акту очікуваного реагування. На відміну від класиків соціології, які основну увагу приділяли інтеграційним, стабілізуючим функціям релігії у примітивних та традиційних суспільствах, у яких релігія відігравала провідну роль чинника економічної поведінки у межах локального соціального простору, сучасні вчені (А.Баас, Р.Белла, А.Абдель-Малек, Ш.Ейзенштадт, А.Турен, Е.Шілз, Б.Єрасов, Н.Зарубіна, С.Кірдіна та інші) вказують на неоднозначний та суперечливий характер взаємодії традиційних соціальних інститутів та інституцій ринку, які проникають у різні кутки планети завдяки глобалізаційній хвилі. Другий розділ “Функціональна та структурна роль релігії в соціумі” присвячений безпосередньо розгляду функцій релігії та тих структурно-організаційних форм, яких вона може набирати в процесі своєї трансформації у досучасних та сучасному суспільствах.Економічна поведінка в роботі інтерпретується як соціально-економічна, оскільки її етос регламентується цілим спектром соціокультурних чинників, сформованих у процесі генези людського універсуму (політичних, релігійних, культурних тощо), які присутні як на свідомому, так і на підсвідомому рівні соціальних агентів і є факторами формування певного типу економічної культури.

2. Основний зміст роботи