Особливості релігійного фундаменталізму. Сучасні тенденції та терміни релігійного життя світу: десекуляризація, постсекуляризація, інтрасекуляризація, постхристиянізація, постатеїзація. Відмінні риси цих термінів та застосування у релігійному контексті.
Долгочуб А. Ю.Ця доба характеризувалась вже зовсім іншими стосунками між релігією, державою і суспільством. Бергер був одним з перших, хто намагався ухопити і усвідомити нову реальність, в якій релігія вже не просто ігнорувалась, а брала активну участь у житті суспільства. Саме для того, аби констатувати період, коли релігія відновлює своє становище в суспільстві, реагуючи на попередні секуляризаційні процеси, використовується термін «десекуляризація» [23] (можна назвати цей процес ще «контрсекуляризацією»). Філософ має на увазі, що діалог між релігією і філософією, який, на його думку, в передхристиянські епоху привів до збагачення філософії, тепер також може привести до збагачення - однак тепер уже секуляризованого ліберального світогляду на основі права. Узланер зазначає: «Його віднесення релігії та релігійних традицій виключно до сфери віри (нехай і з зародками розуму), яка не може бути оскаржена раціональними засобами, віддає релігію на поталу фідеїзму, а разом з тим і фундаменталістам, які чомусь мають строго притримуватись розділення, які проводить Габермас, за умови, що на них покладається значно важчий тягар «перекладу» при налагодженні діалогу, який їх зовсім не потрібен» [11, с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
