Історичний аналіз особливостей релігійної політики німецьких та румунських окупантів на Україні. Розпалювання міжцерковного протистояння. Перешкоди становленню Всеукраїнської автокефальної церкви. Відновлення служб у Миколаївській генеральній окрузі.
При низкой оригинальности работы "Релігійна політика окупантів на Миколаївщині: особливості, суть та наслідки (серпень 1941-березень 1944 рр.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Релігійна політика окупантів на Миколаївщині: особливості, суть та наслідки (серпень 1941 - березень 1944 рр.)Особливістю релігійної політики в період окупації Миколаївщини було те, що її територія по течії Південного Бугу увійшла до двох, різних за характером, окупаційних зон - підрумунського губернаторства «Трансністрія» і захопленого німцями райхскомісаріату «Україна». Українізація Церкви мала стати на заваді проникненню російських та римо-католицьких впливів: «Перешкоджати будь-якому впливу російського православя і його священиків, а також вїзду представників яких-небудь церков з інших країн до райхскомісаріату «Україна»...». Так, було поновлено служби в церквах м. 4 травня у Рівному відбулася конференція за участю представників влади й уповноважених преосвященних Олексія і Полікарпа, на якій керівник політичного відділу райхскомісаріату «Україна» Пальці офіційно заявив: «На території України існують тепер дві Церкви... Таким чином, політика окупаційної влади щодо Церкви і релігії на тій частині Миколаївщині, що входила до райхскомісаріату «Україна», як власне й загалом в Україні, була підпорядкована шовіністичним планам фашистської Німеччини.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
