Аналіз лексико-стилістичних особливостей онімної та апелятивної релігійної лексики збірки поезій Неоніли Стефурак "Сакральний простір: листи до Бога". Номени на позначення Бога та персонажів Біблії. Лексеми, які набувають у поезіях символічного значення.
Релігійна лексика в поетичному словнику Неоніли СтефуракУ статті проаналізовано релігійну лексику поетичної збірки Неоніли Стефурак «Сакральний простір: листи до Бога». В статье анализируется религиозная лексика поэтического сборника Неонили Стефурак «Сакральное пространство: письма Богу». Мета статті - проаналізувати лексико-стилістичні особливості онімної та апелятивної релігійної лексики збірки поезій Неоніли Стефурак «Сакральний простір: листи до Бога». Найчастіше вона звертається до Бога, вживаючи у кличному відмінку такі імена: Боже (30): «Уже нічого я не прагну, Боже, / ні вірних друзів, ні палких обіймів.» [6, 6]; «Навчи мене, Боже, / дивитися тільки / вгору!» [6, 7]; «В царство споминів / з Лети, Боже наш, / душі стомлені проведи» [6, 47]; Отче (22): «Згадай же про мене, / подбай же про мене, / Отче!» [6, 7]; «Ні істини, ні вічності немає, / коли у всьому зиск шукати, Отче!» [6, 9]; «Текла ріка між берегів, / між скель, урочищ, / аж поки голос навздогін / подав ти, Отче» [22]; Господи (20): «О, нескінченне Твоє терпіння, Господи!» [6, 11]; «... що для неї віра - оберіг, / і прощення, Господи, й спасіння» [6, 74]; рідше - подвійне Господи Боже (3): «Господи Боже, невже, коли ради нема, / ані ковчега, щоб виринув з крові і з бруду, / твар безсловесну навіки поглине пітьма.» [6, 50]; «Господи Боже, я лиш порошинка мала - / хресного шляху не змінюю й не вибираю» [6, 50]; Месіє (2): «Озвися, Месіє!» [6, 7]; «Подивися на мене, Месіє: / я - пустеля, я - тлін!» [6, 64]; Пане (2): «Я ніколи не думала, Пане, / що у келиху Твому, на дні, / ні отрути нема, ні омани.» [6, 41]; «Чи так і має бути, Пане?» [6, 49]; Спасителю (1): «Ось і квітень, Спасителю, квітень!» [6, 64]; Ісусе (1): «Semper idem, Ісусе. / Сувора кара - бо важка вина є» [6, 53]; «Та щойно гріх вихлюпує з сердець - / лягає меч в Твої ласкаві руки» [6, 58]; душі: «І душа, зализуючи рани, / молитовно дякує Тобі...» [6, 35]; «Душа тонка, як павутина - / тягар їй болю завдає» [6, 39]; «... бо вже душа, як видублена шкіра - / людським стражданням списаний пергамент» [6, 53]; «Він крихти солі виполіскує / і гасить душі, як свічки.» [6, 61]; «Не всіх захищає небесна сторожа, / а душі не гинуть від куль» [6, 54]; «. от і дивиться вгору / душа, / бо за небом тужить» [6, 66]; любові: «Попри досвід гіркий обмов - / дух підносить лише любов!» [6, 37]; «Отрута зла і благодать любові / на перехресті смерті і життя.» [6, 40]; «Твоя свята присутність, Отче, / для них і захист, і любов» [6, 43]; «Може й справді, Боже мій, нема / України, як нема любові» [6, 45]; «. ні, не руками обійматись - крилами, / і знати: це свобода, це любов!» [6, 63].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
