Релігійні аспекти древньоєгипетських вірувань та обрядів - Реферат

Вона залишила людству велику культурну спадщину, що охоплює практично всі галузі людських знань, таких, як медицина, математика, астрономія, астрологія, всілякі види мистецтва і багату релігійно-міфологічну систему. Вивчення історії Давнього Єгипту в цьому аспекті дозволяє нам отримати докладне уявлення про духовне життя його жителів. Всупереч пануючому в науці матеріалістичному підходу не можна забувати, що «древнє суспільство, держава, Град, polis, залишається під знаком релігії; релігія є, насправді, те, що звязує, скріпляє людей в суспільство» . У свої завдання по написанню даної роботи я поставила прослідити зміни в похоронних обрядах древніх єгиптян впродовж всієї історії, які допоможуть отримати уявлення про загробний світ, а потім виявити спільні риси староєгипетської релігії і християнства, доводячи тим самим їх звязок. За якнайдавніший літературний памятник Давнього Єгипту вважаються так звані «Тексти Пірамід» .Можна також сказати, що «жоден чинник життя людини не охоплює до такого ступеня всіх її сторін, як його релігійність» . Найбільш важливим, можна сказати «головним міфом єгипетської релігії, що займає центральне місце у всій культурі Єгипту» є міф про Осирісе. Будучи царем Єгипту, у вікопомні часи, він навчив людей землеробству, садівництву і виноробству, але був убитий своїм завидющим братом Сетом. Коли саркофаг був готовий, Сет і решта змовників влаштували бенкет, на який запросили і Осиріса. Ісида, дружина Осиріса, відправилися на пошуки його тіла.Таким чином, можна повною мірою погодитися з Геродотом, що писав, що «єгиптяни перші навчили людей тому, що душа людини безсмертна» (Геродот. II. Але для того, щоб душа потрапила в Поля Іалу (своєрідний єгипетський рай), як сама людина, так і його родичі, повинні були зробити дуже багато що: побудувати гробницю, замовити ушебти (зображення слуг, які на тому світі виконуватимуть всю роботу за померлого), належним чином набальзамувати тіло покійного, належним чином виконати всі обряди, точніше покликати для цього жерців. Але для того, щоб людина напевно знайшла нове життя, було необхідно покласти в саркофаг сувій Книги Мертвих. Отже, друзі і родичі покійного прагнули в найдрібніших подробицях відтворити похоронні обряди, які, згідно традиції, були проведені над тілом Осиріса, оскільки вірили, що тільки так можуть забезпечити померлому вічне життя. Але, не дивлячись на те, що не завжди всі церемонії могли бути виконані, будь-яка душа опинялася в Царстві Мертвих, але далеко не кожною удавалося потрапити на Замогильний суд, оскільки а шляхи до нього її чекали страшні випробування і важкі перешкоди.Він став центром високорозвиненої цивілізації, де процвітали філософія і література, архітектура і мистецтво, наука і медицина, сформувалися системи управління і організації суспільства. Завдяки вигідному географічному положенню і виходу до Середземного моря, у єгиптян з якнайдавніших часів існували звязки з жилим світом, які постійно розширювалися, а досягнення цивілізації Давнього Єгипту збагатили всю світову цивілізацію. Поважно звернути увагу на той факт, що єгипетська «Сповідь заперечень», своєрідний показник моралі староєгипетського суспільства, який датується початком 3-го тисячоліття до н.е., з мінімальними змінами збереглася у наш час в найрізноманітніших релігійних течіях. Для нас знання уявлень древніх єгиптян про життя на загробному світі необхідні, оскільки самі вони були переконані, що земне життя - це лише коротка мить, як би переддень «життя вічною», а, отже, її жалюгідна подібність.

План

Вступ

1. Староєгипетські похоронні обряди

2. Староєгипетські уявлення про загробний світ

Висновок

Список використаної літератури

До кінця 4-го тисячоліття до н.е. Єгипет склався як централізована держава. Він став центром високорозвиненої цивілізації, де процвітали філософія і література, архітектура і мистецтво, наука і медицина, сформувалися системи управління і організації суспільства. Завдяки вигідному географічному положенню і виходу до Середземного моря, у єгиптян з якнайдавніших часів існували звязки з жилим світом, які постійно розширювалися, а досягнення цивілізації Давнього Єгипту збагатили всю світову цивілізацію. Релігійно-міфологічна система цієї країни залишила помітний відбиток в сучасних релігіях і, відповідно, в багатьох релігійних традиціях сучасного суспільства. Поважно звернути увагу на той факт, що єгипетська «Сповідь заперечень», своєрідний показник моралі староєгипетського суспільства, який датується початком 3-го тисячоліття до н.е., з мінімальними змінами збереглася у наш час в найрізноманітніших релігійних течіях. На мій погляд, це указує на той факт, що «Сповідь заперечень» є найбільш універсальною збіркою моральних норм і до цього дня.

Для нас знання уявлень древніх єгиптян про життя на загробному світі необхідні, оскільки самі вони були переконані, що земне життя - це лише коротка мить, як би переддень «життя вічною», а, отже, її жалюгідна подібність. Тому, маючи уявлення про ідеал, легко передбачити, що була реальністю. А укупі з іншими письмовими джерелами і археологічними даними у учених зявляється можливість якнайповніше відтворити картину життя Давнього Єгипту.

Не можна також не відзначити, що єгиптяни провели грань між добром і злом і відразу ж її стерли. Своїми уявленнями про загробний світ і Суд Осиріса вони довели нерозривність і взаємозвязок добра і зла, що, втім, легко пояснити природними умовами країни: вічний контраст безплідної пустелі і животворящого Нила.

Не дивлячись на те, що все життя єгиптяни готувалися до смерті, вони залишалися самими життєлюбними і життєрадісними людьми. Таким підходом до життя цивілізація Давнього Єгипту подає нам, новому поколінню, приклад того, як прагнути до добра і світла, не дивлячись на тяготи повсякденного життя.

1. Геродот. История: В 9-ти книгах. / Пер. и прим. Г. А. Стратановского. - М., 1993.

2. Древнеегипетская Книга Мертвых. Слово устремленного к Свету. Пер. и комм. А. К. Шапошникова. - М., 2002.

3. Древнеегипетские религиозные тексты. Пер. и комм. О. И. Павловой. - М., 1999.

4. Плутарх. Об Осирисе и Исиде. / Пер. Н. Н. Трухиной; Под ред. А. И. Козаржевского // ВДИ. 1977. №3 - 4.

5. Уоллис Бадж Е. А. Путешествие души в Царстве Мертвых. Египетская Книга Мертвых. - М., 1997.