Сутність та етимологія релігії. Сучасна релігієзнавча література. Ознаки релігій. Визнання надлюдської реальності. Ідея визволення, порятунку (спасіння). Спільна основа релігійного знання. Філософські концепції природи релігії. Релігійний досвід.
Цицерон виводив згаданий термін від латинського слова relegere, що означало «йти назад, повертатися, обдумувати, збирати, споглядати, боятися» і характеризувало релігію як «богобоязлйвість, страх і пошанування богів». Лактанцій вважав, що слово religio походить від латинського religare, що означало «вязати, звязувати, привязувати», а стосовно релігії - «звязок із Богом, служіння йому і покора через благочестя». У китайській мові для позначення феномена, що в європейській культурі називається словом «релігія», використовується слово Chiao - «вчення». Російський філософ і психолог Семен Франк (1877-1950) писав, що людина є людиною, бо вона має бого-людську природу. Нині годі й шукати єдиної усталеної відповіді щодо релігії, оскільки знайти визначення, яке однаково підходило б і до вірувань фінікіян, що спалювали своїх дітей на догоду божеству; і до вірувань вавилонян, що посилали у храм Астарти своїх дочок і дружин займатися проституцією; і до релігії християн, яка вимагає, щоб люди віддавали своє життя за ближнього; і до релігії буддизму, в основі якої лежить, по суті, повний атеїзм.Оскільки кожна філософська школа, кожна течія протягом історії щиро прагнули пізнати релігію в реальному житті, то нині існує багато різних підходів щодо оцінки сутності та природи цього феномена. Джеймс розумів релігію як сукупність почуттів, дій і досвіду окремої особи, оскільки їх зміст і зумовлює ставлення індивіда до божества. Релігія робить для людини легким і радісним те, що за інших обставин є для неї тягарем суворої необхідності. Фрейд уподібнював індивідуальну релігійність персональному неврозу, а релігію - універсальному колективному неврозу, що є засобом захисту людини і суспільства від агресивних природних інстинктів. Тож і релігія, в інтерпретації Юнга - це особлива установка людського розуму, наслідок спостережень за деякими динамічними факторами, що розуміються як «сили», «духи», «демони», «боги», «ідеали» (тобто те, що німецький богослов Рудольф Отто назвав «нумінозним»).
План
План
1. Сутність релігії
2. Загальні ознаки релігій.
3. Філософські концепції природи релігії
4. Використана література
1. Сутність релігії
Список литературы
1. Академічне релігієзнавство. - К., 2000.
2. Гараджа В. И. Религиеведение. - М„ 1998.
3. Кимелев Ю. А. Философия религии. - М., 1998.
4. Кимелев Ю. А. Современная западная философия религии. - М., 1989.
5. Классики мирового религиеведения. - М., 1997.
6. Лекции по религиеведению.- М., 1998.
7. Лубський В. I., Теремко В. I., Лубська М. В. Релігієзнавство. - К., 2002.
