Релігія в етнонаціональному розвитку України (політологічний аналіз) - Автореферат

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТРобота виконана на кафедрі політології філософського факультету Львівського державного університету імені Івана Франка. Науковий консультант: СКРИПНЮК Олександр Васильович, доктор юридичних наук, професор Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Офіційні опоненти: КРЕМЕНЬ Василь Григорович, доктор філософських наук, професор, Президент Академії педагогічних наук (м. САУХ Петро Юрійович, доктор філософських наук, професор, завідуючий кафедрою філософії Рівненського державного технічного університету (м. Захист відбудеться 03.11.99 р. годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.02 у Львівському державному університеті імені Івана Франка (290602, м.Політика держави у цих сферах спрямовувалася на нівелювання національних особливостей українців, подолання релігії, штучний розрив її звязків з етносом, з яким вона органічно поєднана всім ходом української історії. Із здобуттям незалежності українська держава отримала можливість відродити втрачене, позбутися колишніх упереджених ідеологічних установок щодо нації та релігії, докорінно переосмислити суспільну роль цих феноменів, виробляти і провадити власну політику в етнонаціональній та релігійно-церковній сферах. Сучасне суспільно-політичне, етнонаціональне та релігійно-церковне життя викликає інтерес у різних категорій населення України. До обєктивного вивчення ролі релігії і церкви в етнонаціональному розвитку українського народу значною мірою спонукає як його минуле, що дає багатий досвід та повчальні уроки для сьогодення, так і нинішня суспільно-політична, етнонаціональна та релігійна ситуація в Україні. Проте, політологічного осмислення проблем релігії і церкви в контексті етнонаціонального розвитку України бракує й досі.У першому розділі "Теоретико-методологічні засади дослідження взаємозвязку етносу і релігії" аналізуються основні джерела, в яких зясовуються проблеми співвідношення, закономірності та особливостей взаємодії етносу і релігії в процесі їхньої історичної еволюції, етнонаціональної зумовленості міжконфесійних відносин. У дисертації зазначається, що чимало зарубіжних і вітчизняних дослідників різних наукових шкіл, визначаючи сутність понять "етнос" та "нація", називають релігію серед їхніх атрибутивних ознак. Міжетнічна та міжнаціональна ворожнеча, що мала місце в історії багатьох народів світу, зокрема українського, як правило, переносилась у релігійне середовище, знаходила у ньому своє відображення у вигляді конфесійної нетерпимості, тобто упередженого, негативного ставлення до окремих людей і етнічних спільнот, які сповідують інші релігії, дотримуються інших обрядів, звичаїв та традицій. У третьому розділі дисертації "Релігія та церква в етнокультурних процесах" аналізуються особливості взаємодії етносу та релігії в культурній сфері, показується вплив конфесійних чинників на культурно-мистецьке життя українського народу. У дисертації підкреслюється, що серед інших релігій в українських землях найбагатшу духовну спадщину залишило православя.На основі аналізу історичних форм взаємодії етносу та релігії, ролі релігії та церкви в етнонаціональному та етнополітичному розвитку, етнокультурних процесах, сучасному національному відродженні України у дисертації робляться такі загальні висновки. У розвитку етносу та нації релігія відігравала поліфункціональну роль. В Україні взаємозвязок етносу та релігії мав різноманітні форми вияву і залежно від історичних обставин то посилювався, то послаблювався, але майже ніколи не переривався. З усіх релігій найбільший вплив на національне буття українського народу справило православя. Національне відродження в Україні, як правило, супроводжувалося відродженням релігійним, а рух за незалежність української держави - домаганнями автокефального статусу церкви.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ