Особливості релігії древніх слов’ян. Релігійні свята як яскравий прояв їх культурної самобутності. Причини еволюції релігійних уявлень. Необхідність реформування язичництва у процесі зміцнення влади в Київській Русі. Насильне запровадження християнства.
Прикарпатський національний університет імені в.У другій половині першого тисячоліття нашої ери головним божеством древніх словян був Перун, бог блискавки, грози, війни і зброї. У пантеоні княжої дохристиянської доби перше місце займав Перун - бог грому і блискавок, і цього божка згадується на першому місці між іншими богами, що їх кумирі (ідоли) поставив князь Володимир на узгірї в Берестові, біля Києва, перед княжим двором. Він був теж богом дарівником-опікуном земного життя й людського роду. Був ще врешті Стрибог - бог вітрів і бурі, якого відповідником у грецькій міфології був бог Посейдон. І так Сварог і Дажбог були загальнословянськими божками, Перун - бог війни, був божком його дружини, воїнів , Симаргл і Хорс були жидівськими богами, Мокоша - фінським божком.Досить вказати, що весна перетворилась у богородицю, яка приїздила на благовіщення на ралі; святі Ілля, Юрій і Микола перетворились в охоронців сільськогосподарських робіт і помічників землеробства. Особливо яскравий землеробський характер мав культ Юрія, який «жито засіває і жито родить», «яр засіває, горох сіє» і «на полі перший бог». В глибоку давнину був у нас свій особливий релігійний календар, досить великий і широко розроблений, його характерною рисою було те, що він був міцно звязаний з природою та з хліборобством цілого року. Точно усталеного дня якогось свята в давнину ще не було, бо ж це були свята хліборобські: обряди справлялися в залежності від погоди й часу хліборобських занять, у залежності від сонцевороту та сонячної сили, і тільки християнство пізніше попривязувало їх до певних днів. Наш стародавній святковий обряд був дуже широкий і багатий, від чого й до сьогодні позосталося чимало залишків, особливо обрядових пісень: веснянки, гаївки, купальські, колядки, щедрівки .Породжене загальним економічним, політичним, інтелектуальним і моральним розпадом Римської імперії християнство повинно було задовольнити духовну потребу суспільства, яке вже не мало надії на соціальне визволення. Особливого значення для словянського світу має апокрифічний переказ, записаний у "Повісті минулих літ", про те, що перший благовіст Христової віри приніс на землі України апостол Андрій під час однієї з своїх месійних подорожей в середині першого століття. Він благословив гори, де тепер стоїть Київ, поставив хрест на місці нинішнього Андріївського собору і віщував місту, яке мало тут постати, торжество нової віри і світле християнське майбутнє. Дослідження витоків словянської релігійності, а саме язичницьких вірувань і обрядовості паралельно з християнськими дає можливість побачити причини еволюції релігійних уявлень і необхідність реформування язичництва у процесі зміцнення княжої влади в Київській Русі. Ця релігія була державною у Візантії - найсильнішої сусідки Київської Русі, стрункою церковною організацією та ієрархією, пишними формами богослужіння, які викликали трепетання простої людини.
План
План
1. Особливості релігії древніх словян
2. Словянські релігійні свята - яскравий прояв релігійної самобутності словян
3. Християнізація словян
Література
1. Особливості релігії древніх словян
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
