Релігія як суспільне явище. Підходи до з’ясування феномену релігії в науковому релігієзнавстві, його предмет та об"єкт. Теологічні та наукові теорії походження релігії. Сутність теологічного та наукового підходів до релігії. Релігійне життя України.
Аннотация к работе
Відомий теолог Августин (IV століття) називав християнство релігією тому, що воно є для людини, яка відпала від Бога, шляхом поєднання, звязку й примиренням з ним. Релігієзнавці нараховують їх більше пяти тисяч. Складність і різноманіття явищ, які позначаються терміном релігія, а також той факт, що ми тут маємо справу не із завжди тотожною собі логічною абстракцією, а з історичним явищем, яке постійно змінюється, породжують думку про необхідність відмовитися від прагнення дати визначення цьому феномену, а то й взагалі відмовитися від самого терміну релігія. Оскільки релігія не має над собою якогось роду, в межах якого її можна було б охарактеризувати за допомогою певних індикаторів, то при її визначенні варто звертатися до герменевтичного способу, тобто брати якусь ідею і збагачувати її зміст різними індуктивними й позитивними дослідженнями Мень, при визначенні релігії ми повинні включати позалюдське начало, через звязок людини з яким й виникає релігія Саме релігія віднаходить в бутті сокровенну божественну сутність і виражає себе як відповідь на прояви останньої. Ленін і ленінізм, абсолютизувавши цю характеристику (“наріжний камінь усього світогляду марксизму в питанні про релігію”) і звівши її в ранг визначень релігії.
Список литературы
1. Неру Дж. Автобиография. - М., 1955. - С.399.
2. Лубський В.І. Релігієзнавство. - К., 1997. -420 с.
3. Малерб М. Религии человечества. - М., 1997. - 602 с.
4. Релігійна свобода: історичне підгрунтя, правова основа і реалії сьогодення. - К., 1998. - 155 с.
5. Релігійна свобода: природа, правові і державні гарантії. - К., 1999. - 178 с.
6. Религия и общество. Хрестоматия. - М., 1997. - 774 с.
7. Мень А. История религии. В 7-ми т. - М., 1991. - С.33.