Фактори посилення ролі релігійного фактору в житті українського соціуму, позитивні та негативні наслідки цього феномену. Шляхи сприяння держави процесу набуття релігійними організаціями ознак повноправних саморегульованих суб’єктів суспільного життя.
Релігія та сучасне українське суспільствоРелігія постає активною ланкою її розвитку, виконуючи специфічні соціально-значущі функції, здійснюючи свій вплив на суспільство та його структурні елементи [10]. Конкретні кроки в напрямі нормалізації державно-церковних відносин в Україні, створення законодавчої бази, що гарантує практичну реалізацію права на свободу совісті, свободу віросповідань, реальні умови вільного функціонування релігійних організацій, можливості повного виконання притаманної їм місії сприяли розвитку процесу, який у засобах масової інформації, в окремих наукових працях було охарактеризовано як «процес релігійного відродження». Досить суттєво відрізняється ставлення українців, як до релігії загалом, так і до окремих релігійних течій та релігійних обєднань, на рівні «місто-село», в межах окремих регіонів, національних, професіональних та вікових груп. Проте, слід звернути увагу на те, що кількість тих, хто регулярно відвідує церкву (не рідше одного разу на тиждень), складає лише 21,7%, а у графі ціннісних орієнтирів релігійність опинилася наприкінці списку (після здоровя, відносин у сімї тощо). Водночас, намагання керівника Львівської архіді-єцезії РКЦ митрополита Мечислава Мокшицького здійснити «українізацію» церкви викликало негативну реакцію в полонійних та релігійних колах, як в Україні, так і в Польщі.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
