Характеристика культури і аналіз релігійних вірувань дохристиянської Київської Русі. Особливості уявлень про духів в період раннього язичництва. Характеристика періодів поклоніння первобогам та язичницьким богам. Календарні свята й обряди давніх слов’ян.
Язичництво вважається релігією багатобожжя, хоча у словян існувало і поняття єдиного Бога - головного батька всіх богів. Людині в давнину було дуже важливо, щоб всі види його діяльності - державна, господарська, військова, сімейна - перебували під заступництвом вищих сил. До VI століття, коли зявилися перші письмові відомості про словян, у них почала складатися більш-менш стійка релігійна система, в якій за кожним божеством закріплювалися певні функції. Система ця була багатоступеневою, і боги займали в ній вищу сходинку. Слова «будинок», «рілля», «худоба», «страва» , назви знарядь і військового обладунку, прикрас з міді і бронзи, золота і срібла свідчили про рівень розвитку господарства, а слова «бог», «світобудова», «світ» та інші релігійні поняття - про рівень духовної культури.Духовна культура дохристиянської Русі не була «примітивною», як іноді стверджують богослови. Вона вбирала специфічні риси своєї епохи і пізніше чимало її досягнень були запозичені християнством: рукоділля, витвори декоративного мистецтва, елементи старої деревяної архітектури в камяній, старі орнаменти в книгах. Навіть деякі обряди, заклинання, свята з язичницької релігії перейшли до християнства (Івана Купала - Іоанн Хреститель, Перун - Ілля-Пророк, Велес - Власій, Сварог - святі Кузьма та Демян тощо).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
