Предмет, категорії та історія розвитку релігієзнавства як галузі філософського знання. Роль науки як засобу пізнання. Основні історичні етапи розвитку вільнодумства, його гносеологічні джерела та соціальні потреби. Закономірності розвитку вільнодумства.
Аннотация к работе
ОБЛАСНИЙ КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД “ІНСТИТУТ ПІДПРИЄМНИЦТВА СТРАТЕГІЯ” РЕФЕРАТ з дисципліни «Філософія» на тему: Релігія і вільнодумство (за і проти)Релігієзнавство вивчає процес виникнення, функціонування й розвитку релігії, її будову, прояви в історії суспільства, роль у житті окремої людини, конкретних суспільств, взаємозвязок і взаємодію з іншими царинами культури. У духовному житті людства неможливо знайти феномен, який протягом тисячоліть, відігравав би вагомішу роль ніж релігія. У всіх без виключення богословських системах релігія витлумачується як головний елемент духовної культури, про що свідчить теза англійського етнографа Дж. Релігія була вирішальним мотивом та імпульсом у багатьох соціально-історичних рухах і процесах, знайшовши в людській особі найміцнішу опору, найповнішу сферу вияву. Вільнодумство - це ідейна течія, що проголошує право розуму на вільний критичний розгляд положень релігії, а також незалежне від релігії дослідження світу, захищає право особистості на вільний вибір життєвої позиції, заперечення релігійної догматики і церковної обрядовості з раціоналістичних позицій, відстоювання свободи розуму і науки від релігії.Ігнорувалися релігія, релігійна філософія, духовна музика, архітектура та мистецтво. Окрім конструктивних тенденцій тут нерідко проявляються й деструктивні, зокрема: відроджується міф про вроджену релігійність українців, про те, що без релігії неможливо вивести суспільство з кризового стану; посилилися міжконфесійні конфлікти; зростає вплив нетрадиційних для України релігій; активізувалася діяльність різних закордонних релігійних місій, які часто-густо релігійною оболонкою прикривають недружелюбні цілі щодо України. Сучасній людині, особливо молоді, важко розібратися в сьогоднішній релігійній ситуації без ґрунтовного знання сутності релігії, її ролі в духовному і соціальному житті суспільства. Лише в атеїстичних словниках релігієзнавство розглядалося в контексті наукового атеїзму як його складова частина і яка не є окремою галуззю знань про релігію. Релігієзнавство розглядається як галузь наукових знань про релігію, її походження, закономірності розвитку і функціонування у різні історичні епохи, роль і значення релігії в суспільстві.Предмет релігієзнавства - вивчення історії і сутності як галузі гуманітарного знання релігії, критичний аналіз її теорій, поглядів на релігію, а також вивчення еволюції релігійності, процесів секуляризації духовного життя суспільства й утвердження наукового світогляду. Релігієзнавство вивчає сутність релігії, форм прояву релігійності, причини походження, закономірностей розвитку і функціонування релігії, місце та роль її в суспільстві. На відміну від них, релігієзнавство вивчає релігію в цілому, як форму суспільної свідомості. Подібно до інших наук, релігієзнавство може вивчати історію розвитку релігії, її міфи, віровчення, законодавчі положення. Результати наукового вивчення релігії, її взаємозвязку з різними сферами культури виражаються у формулюванні універсальних понять, принципів і теорій, які характеризують обєкт дослідження.Релігієзнавство - комплексна, самостійна галузь знань про релігію, структура якої охоплює філософію, історію, соціологію, психологію, що за допомогою певних методів досліджень вивчають релігію як соціально-історичне явище, пізнають закономірності її походження і розвитку, розкривають особливості відображення релігії в суспільній та індивідуальній свідомості. Релігієзнавство вивчає релігію як соціальне явище, причини її походження, процес відображення релігії у людській свідомості, її місце та роль в структурі культури народу. Вільнодумство розкриває сутність різних уявлень, теорій і концепцій релігії, які склалися історично, зясовує зміст їх, причини походження та закономірності розвитку, вплив на суспільне життя і людську свідомість у різні історичні епохи, вивчає форми прояву вільнодумства у різноманітних сферах культури, зокрема в науці, моралі, мистецтві, політиці, філософії, теології, на рівні суспільної та буденної свідомості. Релігієзнавство вивчає релігію як складову частину духовного життя суспільства, розкриває механізм її звязків з економічними, політичними і соціальними структурами суспільства, зясовує особливості впливу релігійних вірувань на свідомість людей у різні історичні епохи. При дослідженні цих проблем релігієзнавство спирається на досягнення філософської думки, на історію і здобутки природничих і суспільних наук, особливо на досягнення науково-технічного прогресу, на здобутки у науковому досягненні феномена релігії.Вільнодумство як науково обґрунтоване сприйняття реального світу в його реальності - сталий та неодмінний елемент духовного життя будь-якого суспільства на всіх етапах його розвитку. Але його незмінною рисою завжди залишалися несприйняття будь-яких догм і метафізичних постулатів, зокрема релігійного змісту, прагнення наукового пояснення всіх природних і суспільних явищ, матеріалістичний погляд на природу і суспільство.
План
План
Вступ
Розділ 1 Сутність релігієзнавства і його походження
1.1 Історія релігієзнавства у світі
1.2 Предмет, категорії й аспекти релігієзнавства.
1.3 Релігієзнавство як галузь філософського знання
Розділ 2 Основні історичні етапи розвитку вільнодумства.
Походження вільнодумства: гносеологічні джерела та соціальні потреби