Предмет, категорії та історія розвитку релігієзнавства як галузі філософського знання. Роль науки як засобу пізнання. Основні історичні етапи розвитку вільнодумства, його гносеологічні джерела та соціальні потреби. Закономірності розвитку вільнодумства.
ОБЛАСНИЙ КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД “ІНСТИТУТ ПІДПРИЄМНИЦТВА СТРАТЕГІЯ” РЕФЕРАТ з дисципліни «Філософія» на тему: Релігія і вільнодумство (за і проти)Релігієзнавство вивчає процес виникнення, функціонування й розвитку релігії, її будову, прояви в історії суспільства, роль у житті окремої людини, конкретних суспільств, взаємозвязок і взаємодію з іншими царинами культури. У духовному житті людства неможливо знайти феномен, який протягом тисячоліть, відігравав би вагомішу роль ніж релігія. У всіх без виключення богословських системах релігія витлумачується як головний елемент духовної культури, про що свідчить теза англійського етнографа Дж. Релігія була вирішальним мотивом та імпульсом у багатьох соціально-історичних рухах і процесах, знайшовши в людській особі найміцнішу опору, найповнішу сферу вияву. Вільнодумство - це ідейна течія, що проголошує право розуму на вільний критичний розгляд положень релігії, а також незалежне від релігії дослідження світу, захищає право особистості на вільний вибір життєвої позиції, заперечення релігійної догматики і церковної обрядовості з раціоналістичних позицій, відстоювання свободи розуму і науки від релігії.Ігнорувалися релігія, релігійна філософія, духовна музика, архітектура та мистецтво. Окрім конструктивних тенденцій тут нерідко проявляються й деструктивні, зокрема: відроджується міф про вроджену релігійність українців, про те, що без релігії неможливо вивести суспільство з кризового стану; посилилися міжконфесійні конфлікти; зростає вплив нетрадиційних для України релігій; активізувалася діяльність різних закордонних релігійних місій, які часто-густо релігійною оболонкою прикривають недружелюбні цілі щодо України. Сучасній людині, особливо молоді, важко розібратися в сьогоднішній релігійній ситуації без ґрунтовного знання сутності релігії, її ролі в духовному і соціальному житті суспільства. Лише в атеїстичних словниках релігієзнавство розглядалося в контексті наукового атеїзму як його складова частина і яка не є окремою галуззю знань про релігію. Релігієзнавство розглядається як галузь наукових знань про релігію, її походження, закономірності розвитку і функціонування у різні історичні епохи, роль і значення релігії в суспільстві.Предмет релігієзнавства - вивчення історії і сутності як галузі гуманітарного знання релігії, критичний аналіз її теорій, поглядів на релігію, а також вивчення еволюції релігійності, процесів секуляризації духовного життя суспільства й утвердження наукового світогляду. Релігієзнавство вивчає сутність релігії, форм прояву релігійності, причини походження, закономірностей розвитку і функціонування релігії, місце та роль її в суспільстві. На відміну від них, релігієзнавство вивчає релігію в цілому, як форму суспільної свідомості. Подібно до інших наук, релігієзнавство може вивчати історію розвитку релігії, її міфи, віровчення, законодавчі положення. Результати наукового вивчення релігії, її взаємозвязку з різними сферами культури виражаються у формулюванні універсальних понять, принципів і теорій, які характеризують обєкт дослідження.Релігієзнавство - комплексна, самостійна галузь знань про релігію, структура якої охоплює філософію, історію, соціологію, психологію, що за допомогою певних методів досліджень вивчають релігію як соціально-історичне явище, пізнають закономірності її походження і розвитку, розкривають особливості відображення релігії в суспільній та індивідуальній свідомості. Релігієзнавство вивчає релігію як соціальне явище, причини її походження, процес відображення релігії у людській свідомості, її місце та роль в структурі культури народу. Вільнодумство розкриває сутність різних уявлень, теорій і концепцій релігії, які склалися історично, зясовує зміст їх, причини походження та закономірності розвитку, вплив на суспільне життя і людську свідомість у різні історичні епохи, вивчає форми прояву вільнодумства у різноманітних сферах культури, зокрема в науці, моралі, мистецтві, політиці, філософії, теології, на рівні суспільної та буденної свідомості. Релігієзнавство вивчає релігію як складову частину духовного життя суспільства, розкриває механізм її звязків з економічними, політичними і соціальними структурами суспільства, зясовує особливості впливу релігійних вірувань на свідомість людей у різні історичні епохи. При дослідженні цих проблем релігієзнавство спирається на досягнення філософської думки, на історію і здобутки природничих і суспільних наук, особливо на досягнення науково-технічного прогресу, на здобутки у науковому досягненні феномена релігії.Вільнодумство як науково обґрунтоване сприйняття реального світу в його реальності - сталий та неодмінний елемент духовного життя будь-якого суспільства на всіх етапах його розвитку. Але його незмінною рисою завжди залишалися несприйняття будь-яких догм і метафізичних постулатів, зокрема релігійного змісту, прагнення наукового пояснення всіх природних і суспільних явищ, матеріалістичний погляд на природу і суспільство.
План
План
Вступ
Розділ 1 Сутність релігієзнавства і його походження
1.1 Історія релігієзнавства у світі
1.2 Предмет, категорії й аспекти релігієзнавства.
1.3 Релігієзнавство як галузь філософського знання
Розділ 2 Основні історичні етапи розвитку вільнодумства.
Походження вільнодумства: гносеологічні джерела та соціальні потреби
2.1 Гносеологічні джерела вільнодумства
2.2 Соціальні джерела та витоки вільнодумства
2.3 Закономірності розвитку вільнодумства
Висновок
Використана література
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы