Рекреаційний потенціал території Ярмолинецького району Кам’янець-Подільського Надзбруччя - Контрольная работа

Залучаючи до сфери цієї діяльності природні обєкти і явища, культурні та соціально-економічні комплекси як складові рекреаційного потенціалу, формуються територіальні рекреаційні системи. Так, наприклад, питома вага доходів від туризму у ВНП в Іспанії становить майже 4%, у Кіпрі - близько 20%, у країнах Центральної і Східної Європи - біля 7,6%. В Україні частка доходів від туризму у валовому національному продукті не перевищує і одного відсотка. Хоча роботи, у яких була проведена оцінка рекреаційного потенціалу по іншим регіонам України почали зявлятись у науковій літературі лише віднедавна. Тому, оскільки досліджуваний регіон багатий на природні та соціокультурні ресурси, виникла потреба визначити яким саме рекреаційним потенціалом він володіє та визначити напрямки оптимізації розвитку туристичної діяльності Камянець-Подільського Надзбруччя як однієї із територій Національного природного парку “Подільські Товтри”.Термін „рекреація” етимологічно виводиться з латинської мови - recreatio (творення заново, відновлення; раніше означало перерву для відпочинку між уроками в школі, а також приміщення для розваг учнів) та французької - recreation (розвага, відпочинок; зміна дій, що виключає трудову діяльність і характеризує простір, повязаний із цими діями). Отже, рекреація - це процес відновлення фізичних, духовних і нервово-психічних сил людини, який забезпечується системою відповідних заходів і здійснюється у вільний від роботи час. Крім того, рекреація є ще і специфічним видом діяльності, який має чітко виражену природно-ресурсну орієнтацію. Природні рекреаційні ресурси - це чинники і властивості компонентів природного середовища, які володіють сприятливими для рекреаційної діяльності якісними та кількісними параметрами і служать або можуть служити для організації відпочинку, туризму, лікування і оздоровлення людей. Соціально-економічні рекреаційні ресурси включають матеріально-технічну базу рекреаційних обєктів, частину матеріального виробництва, яка безпосередньо забезпечує потреби рекреації, використовувані рекреацією обєкти інфраструктури, а також трудові ресурси, зайняті в рекреаційному господарстві.Рекреаційну діяльність на території Національного природного парку “Подільські Товтри” визначає відповідне “Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та обєктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) України”, яке розроблено з метою створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреації в природних умовах з додержанням режиму охорони природних комплексів та обєктів, удосконалення рекреаційної діяльності установ природно-заповідного фонду. Відповідно до Закону України “Про природно-заповідний фонд України” природні та інші ресурси територій та обєктів природно-заповідного фонду України у разі дотримання встановленого природоохоронного режиму можуть використовуватись для відпочинку, в лікувально-оздоровчих, туристсько-екскурсійних та інших рекреаційних цілях у порядку надання рекреаційних послуг. Згідно “Положення” субєкти рекреаційної діяльності на територіях та обєктах природно-заповідного фонду повинні здійснювати свою діяльність відповідно до вимог чинного природоохоронного законодавства, державних стандартів України, цього “Положення” та інших нормативно-правових актів у сфері рекреації, зокрема, туризму, курортної справи, любительського рибальства, полювання тощо. Одними із основних напрямів рекреаційної діяльності у межах територій та обєктів природно-заповідного фонду є: * створення умов для організованого, ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних та історико-культурних та обєктів; Рекреаційна діяльність у межах територій та обєктів природно-заповідного фонду здійснюється установами ПЗФ, підприємствами, установами та організаціями, у підпорядкуванні яких перебувають ці території та обєкти.Стратегічною метою розвитку району є, використовуючи сильні сторони і можливості, сприяти відродженню існуючих підприємств, залученню інвестицій для розвитку нових виробництв, розвиткові малого та середнього бізнесу, що дасть можливість створити нові робочі місця, розширить базу оподаткування та наповнить бюджет району і, як наслідок, дозволить вдосконалити систему освіти, охорони здоровя, культури, соціального захисту, підвищити якісний рівень життя людей Корисні копалини: пісок, глина, вапняк, глауконітові піски, фосфорити Район межує з Хмельницьким, Деражнянським, Віньковецьким, Дунаєвецьким та Городецьким районами. Діючими є 2 родовища - суглинків і глауконіт-кварцевих пісків, розробляється документація для 6 родовищ (3 - суглинків, 2 - піску, 1 - облицювального вапняку і будівельних пісків), необхідне вивчення запасів 8 родовищ нерудних корисних копалин. Основну промислову групу району складають шість підприємств, зокрема: харчова промисловість (ДП СЗАТ «Агропрод-ЗПТ» «Залісся», філія ТОВ «Яблуневий дар», ТОВ «Подільський смак»), виробництво будівельних матеріалів (цегельний завод ЗАТ «Аг

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Теоретичні основи досліджень рекреаційних ресурсів на природоохоронних територіях

1.1 Поняття про рекреацію, рекреаційні ресурси та рекреаційну діяльність

1.2 Положення про рекреаційну діяльність в межах територій та обєктів природо-заповідного фонду України

РОЗДІЛ 2. Загальні відомості про досліджувальний обєкт

2.1 Методика визначення рекреаційного потенціалу території

2.2 Розвиток туризму

2.3 Розвиток рекреації

РОЗДІЛ 3. Проблеми та перспективи розвитку рекреаційного комплексу України

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ