Механізми охорони оточуючого середовища; методи регулювання використання рекреаційних природних комплексів; заходи проти пошкодження природи туристами. Екоменеджмент-план для управління природокористуванням. Культурно-історичні рекреаційні ресурси.
Загальна система природокористування охоплює три механізми охорони оточуючого середовища: 1) адміністративно-правовий, який включає систему обмежень (норм, заборон та санкцій) природокористування; 2) планово-економічний, який доповнює попередній та передбачає вибір оптимального варіанту з усіх можливих варіантів багатоцільового природокористування; 3) механізм платного природокористування, в основі якого лежить принцип компенсування втрат при природокористуванні. Технологія раціонального рекреаційного природокористування, що має на меті охорону природно-територіальних комплексів, включає такі принципи і методи територіальної організації рекреаційних територій, при яких досягається максимальна відповідність рекреаційних ресурсів рекреаційним потребам. Досить плідними методами регулювання рекреаційних навантажень виступають рекреаційне районування та зонування, при яких рекреаційне освоєння регулюється у відповідності до прийнятого режиму окремих районів та зон. До останніх у першу чергу відноситься специфіка тих чи інших форм рекреаційної діяльності, характер їх вимог до природних комплексів, просторово-часові закономірності розподілу рекреантів у рекреаційних районах. З одного боку, внаслідок такого впровадження змінюється «природність» ландшафтів, а з іншого - підвищується їх стійкість до навантаження у порівнянні із необлаштованою територією.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
