Рекреаційне лiсокористування в заповідних лісах Південного берега Криму - Автореферат

УКРАЇНСЬКИЙ ОРДЕНА "ЗНАК ПОШАНИ" НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЇ ІМ. Г. М. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукРобота виконана в Українському ордена "Знак Пошани" науково-дослідному інституті лісового господарства та агролісомеліорації ім. Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Ткач Віктор Петрович, Український ордена "Знак Пошани" науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Усцький Іван Мирославович, тимчасово не працює. Захист відбудеться на засіданні спеціалізованої вченої ради К64.828.01 в Українському ордена "Знак Пошани" науково-дослідному інституті лісового господарства та агролісомеліорації ім. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Українського ордена "Знак Пошани" науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім.Урядовою Програмою соціально-економічного розвитку Криму до 2010 р. передбачено збільшення щорічного прийому відпочиваючих з трьох до пяти млн. осіб на рік і в перспективі довести їх чисельність до 8 млн. З інтенсифікацією курортно-рекреаційного процесу в регіоні зросте рекреаційний вплив на лісові екосистеми з його негативними наслідками, що відібється на стані та збереженості цих лісів. Кількісна та якісна оцінка рекреаційного впливу та шляхи його мінімізації можуть бути визначені лише за допомогою спеціальних досліджень, оскільки існуючі методичні рекомендації з рекреаційного використання гірських лісів недостатньо повно адаптовані до умов заповідних територій, загальна площа яких складає понад 141 тис. га, або 5,3 % від загальної площі регіону і має тенденцію до постійного зростання (Поляков та ін. Дослідження виконані протягом 1996-2003 рр. у рамках опрацювання держбюджетних тем, замовником яких був Держкомлісгосп України: "Розробити заходи щодо посилення екологічного впливу гірських лісів, що забезпечують ефективний відпочинок на курортах Криму" (1996-1998 рр.), ДР 0196U014683 та “Дослідити антропогенну трансформацію лісів зелених зон України і розробити заходи щодо покращення їх стану та посилення екологічних функцій” (1999-2002 рр.), ДР 0100U001796. визначити і науково обґрунтувати на прикладі лісів Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника (ЯГЛПЗ) основні складові елементи оптимізованої технології рекреаційного лісокористування для заповідних лісів і уточнити її економічну ефективність. Вперше для заповідних лісів ПБК визначені основні напрями демутації біогеоценозів, що використовуються для рекреації, у тому числі: - прогнозування можливого обсягу рекреаційної діяльності на заповідних територіях, що базується на величинах рекреаційних навантажень, допустимих для конкретних типів лісу;Термін "рекреація" означає відпочинок і відновлення сил людини, витрачених у процесі праці. У результаті практично будь-якого виду рекреаційної діяльності в лісі ущільнюється ґрунт, порушується чи припиняється природне поновлення деревних і чагарникових порід, руйнуються існуючі консортивні звязки (Казанська, Каламкарова, 1970; Казанська, 1972; Полякова, 1979; Поляков, 1980; Лагановський, Коваль, Приступа, 1986). Загальна площа цих лісів складає 48,1 тис. га, з них 33,4 тис. га перебувають у користуванні Кримського природного заповідника (КПЗ), 14,5 тис. га належать Ялтинському гірсько-лісовому природному заповіднику і 0,2 тис. га - заповіднику "Мис Мартьян". У 1996-1997 рр. у ЯГЛПЗ було організовано вивчення структури так званого "рекреаційного попиту" з метою визначення в потенційних рекреантів мотивів до відпочинку в лісі та складання необхідного переліку послуг для поліпшення його комфортності. Тому влаштування цих лісів повинно починатися з організації території, на якій необхідно виділити три функціональні зони: абсолютної заповідності (виключається будь-який антропогенний вплив на протікання природних процесів); буферну (має у складі ділянки цінної біоти і призначена для захисту зони абсолютної заповідності шляхом безпосереднього прилягання до неї); захисну (охоронну), що прилягає до буферної зони (допускається проведення комплексу робіт з організації процесу рекреаційного лісокористування).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ