Реконструктивно-пластичні операції у хворих з місцево-розповсюдженими формами раку щитоподібної залози (експериментально-клінічне дослідження) - Автореферат

Міністерство охорони здоровя України Реконструктивно-пластичні операції у хворих з місцево-розповсюдженими формами раку щитоподібної залози (експериментально-клінічне дослідження)Робота виконана в Харківському державному медичному університеті Міністерства охорони здоровя України Науковий консультант: доктор медичних наук, професор Бойко Валерій Володимирович Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України, директор, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри госпітальної хірургії Комісаренка АМН України, керівник відділу хірургії ендокринних залоз доктор медичних наук, професор Багіров Мамед Мансурович, професор кафедри пульмонології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України доктор медичних наук, професор Шевченко Станіслав Іванович, Харківський державний медичний університет, завідувач кафедри факультетської хірургії Захист відбудеться "29" червня 2004 р., о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.02 при Харківському державному медичному університеті МОЗ України за адресою: 61022, м.Проблема патології щитоподібної залози (ЩЗ) і, зокрема, її вузлових утворень - далеко не нова, однак, якщо донедавна вона була загальнобіологічною проблемою, частиною онкологічної, то в останні роки - це одна з найактуальніших проблем як у хірургії, онкології, епідеміології, ендокринології, так і в інших медичних дисциплінах (Агєєв І.С., 1992; Павловський М.П. і співавт., 1992; Валдіна Є.А., 1993; Гофман Д.Ж., 1994; Бронштейн М.Е., 1997; Цуканов Ю.Т. і співавт., 1997; Комісаренко І.В. і співав., 2000). Особливе місце займають пацієнти з місцево-розповсюдженими формами РЩЗ (МРФРЩЗ) (Т3-4N1ABM0, Т4N1ABM0), коли інвазія пухлини поширюється на органи та анатомічні утворення, що знаходяться поруч (трахея, гортань, шийний відділ стравоходу, судинно-нервовий пучок шиї, інтраторакальні артерії і вени, мякі і покривні тканини шиї) (Seiler Ch. A. і співавт., 1997; Nishida T. і співавт., 1997; Nakao K. і співавт., 1994; Melliere D.J.M., 1993; MCCAFFREY T.V. і співавт., 1994). Так, у дослідженнях І.С.Агєєва (1992), З.Г.Гендревича (1994), Н.М.Амірова (1996), у яких розглядаються питання діагностики та лікування цієї категорії хворих, не відображені комплексні патофізіологічно обґрунтовані підходи до проблеми вибору хірургічного лікування. Створити діагностико-лікувальний алгоритм при інвазивних формах захворювань ЩЗ для визначення тактики та вибору обєму оперативного втручання на основі особливостей клінічного перебігу, даних клініко-інструментальних методів дослідження, характеру топографо-анатомічних взаємовідносин пухлин ЩЗ з органами шиї і середостіння, ступеня операційного ризику, з урахуванням морфо-функціональних особливостей ЩЗ. Клінічні, імунологічні, біохімічні та гормональні - для оцінки загального стану пацієнта й адаптаційно-компенсаторних можливостей організму хворого до операції та у ранньому післяопераційному періоді, інструментальні (ультразвукове дослідження (УД) та ультразвукова доплерографія (УЗД), рентгенкомпютерна томографія (РКТ), ангіографія, непряма і пряма ларінготрахеоскопія, езофагоскопія) - для оцінки поширеності процесу та ступеня пухлинної інвазії, морфологічні (цитологічні, гістологічні, імуноморфологічні й ультраструктурні) - для вивчення регенеративних процесів в органах, що реконструюються, уточнення діагнозу, визначення пухлинних клітин у лімфі та змивах з операційної рани та змін органел пухлинних клітин після кріодеструкції, статистичні методи.З Т3-4N0М0 - 10 хворих, Т4N0М0 - 10 хворих, Т3-4N1AM0 - 30 хворих, Т3-4N1BM0 - девять хворих, Т4N1AM0 - 34 хворих, Т4N1BM0 - сім хворих, Т4N1AM1 - два хворих.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ